«Я прихильник не гадати, а вивчати трофеї, щоб точно розуміти, що є, а чого немає, як це реалізовано і, головне, як протидіяти"
«Я пройшов всі 5 стадій від заперечення до прийняття, аби написати цю веселу пісню», – розповів співак.
НАТО залишається стратегічною метою Києва, але розмірковують також про інші гарантії безпеки
Президент України Володимир Зеленський під час свого виступу на саміті G20 назвав умови, при виконанні яких, на його думку, можна буде говорити про мир. Останньою й обов’язковою умовою припинення війни є виконання Kiyv Security Compact. Спробуємо розібратися, що ж це за план.
Ця ініціатива була вперше опублікована на сайті президента ще 13 вересня. Її розробкою займалася Міжнародна робоча група з гарантій безпеки для України під керівництвом голови Офісу президента Андрія Єрмака та ексгенсека НАТО Андерса Фог Расмуссена.
За задумом розробників, Kiyv Security Compact має гарантувати неможливість повторення агресії росії, але наголошується, що вона не є альтернативою вступу країни до НАТО. Тобто виконання цього плану може відбуватися паралельно з процесами входження до Північноатлантичного альянсу та ЄС. Вважається, що Kiyv Security Compact потрібний для гарантій безпеки Україні, поки відбувається процес підготовки до вступу в ці організації.

«Прагнення України приєднатися до НАТО та отримання вигоди від угод про взаємну оборону гарантується Конституцією. Це прагнення є суверенним рішенням України. На проміжний період Україні потрібні міцні гарантії безпеки… Гарантії не повинні змушувати Україну обмежувати чисельність чи потужність збройних сил. Також їх не можна надавати в обмін на певний статус, наприклад нейтралітет…» — зазначають творці ініціативи.
Роботу над документом розпочали ще в травні, коли російський наступ пригальмував, але ще був досить потужний. Kiyv Security Compact розглядався як основа подальшого мирного врегулювання. Розробники зазначають, що це перші подібні гарантії в XXI столітті, і вони можуть закласти основи для нового безпекового порядку в Європі.
Україні має бути гарантовано, що в разі повторення агресії щодо нашої країни, низка країн та міжнародні організації нададуть нам озброєння, фінансову та дипломатичну допомогу та запровадять проти агресора санкції. Це має бути зроблено на вимогу України в короткі терміни (не більше ніж 2 доби). Стати гарантами безпеки можуть як країни НАТО, так і позаблокові держави. І, на відміну від Будапештського меморандуму, країни-гаранти мають узяти на себе чіткі політичні та юридичні зобов’язання.

В Офісі президента розраховують на приєднання до ініціативи США, Великої Британії, Канади, Польщі, країн Балтії, Німеччини, Франції, Туреччини та низки інших країни. Країни-гаранти можуть виявляти готовність до різного рівня підтримки України.
За задумом творців ініціативи, вона має стати своєрідним «кістяком» на який накладатимуться додаткові угоди, наприклад, з виробниками деяких видів озброєння, як безпілотники чи протиповітряна оборона, про це Єрмак та Расмунссен написали у Washington Post. Kiyv Security Compact передбачає також обмін розвідувальною інформацією та проведення спільних навчань, зокрема з країнами НАТО.
Слово «Compact» — термін міжнародного права, що означає багатосторонній договір. Такі домовленості ні до чого не зобов’язують юридично й не потребують визнання в парламентах країн. По суті — це політичні декларації. З іншого боку, такі «компакти» є своєрідним клубом однодумців і в їх рамках дійсно можливе укладання індивідуальних домовленостей між країнами, які вже будуть обов’язковими для виконання.
Питання накладання санкцій у відповідь на повторення агресії росії, що передбачено Kiyv Security Compact, досить складне в реалізації, зважаючи на той факт, що країни ЄС повинні узгоджувати щодо цього свої позиції з іншими членами союзу. У випадку з Угорщиною, до прикладу, це буде досить важко зробити.
Експерти остерігаються, що укладання Kiyv Security Compact може спричинити гальмування входження України до НАТО, що є, принаймі так здається, єдиною гарантією безпеки. На їхню думку, Україна натомість має зосередитися на досягненні цієї мети й повторити шлях Швеції й Фінляндії. Політолог Віталій Портніков стверджує, що лише «ядерна парасолька НАТО» може зупинити агресивний натиск російського імперіалізму. Адже народи країн, де утвердилися такі режими, як російський, можуть зупинитися тільки перед загрозою тотального знищення.

Ще одним відкритим питанням залишається саме визначення поняття «агресія», у разі прояву якої має вступати в дію Kiyv Security Compact. Адже росія не обов’язково має нападати всією своєю потугою, вона може проводити інші шкідливі дії, такі як хакерська атака чи захоплення якихось об’єктів.
Зрештою, країни-гаранти можуть по-різному ставитися до виконання своїх зобов’язань. Наприклад, Німеччина ще недавно затягувала постачання озброєння, яке сама ж і обіцяла, з огляду на що, неодноразово наражалася на критику України.
А втім, у рамках укладання домовленостей можна передбачити механізми, які дозволять уникнути небезпечні моменти в реалізації ініціативи. Водночас сам процес укладання таких домовленостей буде надзвичайно складною роботою, як для Міністерства зовнішніх справ, так і для уряду України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоби не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.