Що робити, якщо банк не зарахував сплачені на рахунок ФОП кошти з призначенням платежу
«Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» регламентують порядок дій банків у разі, якщо вони не можуть зарахувати кошти на рахунок отримувача негайно
В Україні клієнти та підприємці іноді стикаються з неприємною ситуацією: покупець сплатив кошти на рахунок ФОПа з вказанням призначення платежу, але вони туди не потрапили. Все через банк, який їх не зараховує. Для розв'язання ситуації громадяни можуть звернутися до фінустанови, Національного банку, або до суду. Про це йдеться у публікації Finance.ua.
Банки діють у правовому полі, а їхню діяльність регламентує ціла низка законів та підзаконних актів. Їх надзвичайно багато, але в цьому випадку найактуальнішими будуть Закон України «Про платіжні послуги» та Постанова НБУ № 163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг». Перший документ регулює та регламентує роботу платіжних систем і переказ коштів, а другий — описує, як саме мають здійснюватися платежі на території України. Зокрема, у цій інструкції йдеться й про те, які саме мають бути реквізити платежу, як він має відбуватися, що мають перевіряти банки та що робити у ситуації, коли щось у платежі не відповідає вимогам.
У пункті 41 цієї інструкції вказується, що «Платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Надавач платіжних послуг платника перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам […] лише за зовнішніми ознаками». Надавач платіжних послуг — банк. Або їх може бути два, якщо рахунки у платника та підприємця в різних банках. Здавалося, б — нічого складного: банк платника перевірив заповнення реквізиту «Призначення платежу», як це сказано в Інструкції, «лише за зовнішніми ознаками» (якими саме — в інструкції не вказано, тобто це суто на розсуд банку), і відправив кошти на рахунок ФОП, який може бути або у цьому ж банку, або в іншому. Кошти пішли, кошти прийшли. Все наче просто. Однак насправді складно. Бо пункт 4 цієї ж інструкції говорить наступне: «Правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг можуть/може бути:
- Установлені додаткові реквізити платіжної інструкції для ініціювання платіжної операції, яка використовується в цій платіжній системі цього надавача платіжних послуг з урахуванням вимог Закону про платіжні послуги.
- Визначений технічний порядок ініціювання платіжної операції.
Це означає, що кожен банк може встановлювати додаткові правила до операції та порядок їхнього здійснення. Ці правила можуть не сходитися не лише у різних банках, а й в одному. Якщо мова, наприклад, про переказ коштів з рахунку, то для цієї операції — одні вимоги; а для зарахування коштів на рахунок — інші. Однак й це ще не все. Пункт 22 інструкції зобов’язує надавача платіжних послуг отримувача «під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією […] перевірити в платіжній інструкції відповідність:
- Номера рахунку отримувача та коду отримувача (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з ЄДРПОУ/реєстраційного номера/РНОКПП або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган, який контролюється, і мають відмітку в паспорті) або унікального ідентифікатора отримувача.
Вся інформація, яку банк отримувача має перевірити, «визначається надавачем платіжних послуг отримувача», тобто банком, куди прийшли гроші. А отже, вимоги різних банків до платіжних документів можуть не збігатися. Пункт 23 інструкції також наголошує: «Надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише в разі відповідності інформації, […], тій інформації про отримувача, що зберігається в цього надавача платіжних послуг».
Однак це ще далеко не всі причини, чому кошти «губляться» по дорозі від платника до отримувача: банальна помилка в реквізитах, невідповідне або підозріле призначення платежу, клієнт перебуває у санкційному списку РНБО, або ж його дані сходяться з цими даними, не збігаються правила банку платника і банку отримувача. Причин насправді безліч. Тому не будемо перераховувати всі можливі варіанти того, чому кошти не потрапили туди, куди вони призначалися. Зосередимося на тому, що робити в такому випадку.
Ціла низка пунктів (пп. 24−32) цитованої вище «Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» регламентують порядок дій банків у разі, якщо вони не можуть зарахувати кошти на рахунок отримувача негайно. Кошти не загубилися. Вони тимчасово зараховані на спеціальний рахунок у банку отримувача платежу, де зберігатимуться не більше чотирьох днів — саме у такий термін банк має з’ясувати незрозумілі йому обставини. Для цього він має звернутися до банку платника з відповідним запитом. Якщо необхідні для банків факти з’ясувати не вдалося — кошти мають повернути платнику. Однак це теорія. А на практиці до всього цього додаються як прості технічні збої, так — що куди важливіше — звичайнісінький людський фактор. Тому, щойно з’ясувалося, що перераховані гроші не потрапили туди, куди мають потрапити, негайно звертайтесь до банку.
Робити це «з двох сторін» — як платнику, так і отримувачу, байдуже — один у них банк чи різні. Однак не забувайте — ваші претензії мають містити чітку інформацію: коли, кому, де і за що було перераховано кошти; відповідні реквізити; суми. У всіх банках, які цінують свою репутацію і клієнта, працюють цілодобові «гарячі лінії», і більшість проблем можна вирішити за їхньої допомоги. Якщо ж питання все-таки вирішити не вдалося, то є «гаряча лінія» Національного банку, який здійснює нагляд за діяльністю банків та небанківських фінансових установ, і має втрутитися у ситуацію. Якщо ж і це не допомогло, то тут шлях, на жаль, лише один — кваліфіковано складена претензія до банку на адресу його центрального офісу. Та якщо й це не допомогло — судовий позов. Однак це вже інша історія й тут все індивідуально.
ФОП отримав кошти від клієнта, але ПриватБанк заблокував платіж на 180 днів
Раніше ми писали, що клієнт 29 жовтня здійснив оплату за послуги, але кошти на рахунок чоловіка не надійшли. З'ясувалось, що ПриватБанк має право затримувати кошти на 180 днів. Відповідна скарга опублікована 7 листопада на сайті "Мінфіну".
"На мій термінал ФОП клієнт здійснив оплату за послуги 29.10.2024 року. Кошти мали надійти наступного дня, але їх не було. Я звернувся до банку, де мені повідомили про підозрілі дії та порадили написати пояснювальні листи. Я все написав і подав, після чого кілька днів чекав, але жодної реакції не було. Потім отримав лист, у якому зазначалося, що банк має право затримувати кошти на 180 днів. Це жахливо, адже мені потрібно закуповувати товар, а кошти затримують без жодної конкретної інформації. Обслуговування просто жахливе. Будь ласка, вплиньте якось на ситуацію і проведіть перевірки швидше", - вимагає чоловік.
У ПриватБанку прокоментували скаргу чоловіка. Там вказують, що деякі платежі можуть потрапляти на додаткову перевірку в цілях безпеки.
"Деякі платежі можуть потрапляти на додаткову перевірку в цілях безпеки. Для розблокування платежу просимо направити на пошту документи, що раніше були затребувані колегами: fraud@privatbank.ua. Швидкість опрацювання платежу також залежить від повноти та якості надання необхідних документів. Наші колеги зроблять все можливе, щоб якнайскоріше допомогти у розв'язання питання. У разі виникнення додаткових питань ви також можете адресувати на пошту: fraud@privatbank.ua", - заявили у ПриватБанку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
