Що чекає на економіку України в 2023 році?

Можна сподіватися на те, що вже з другого кварталу 2023 року українська економіка почне виходити зі штопора, спричиненого повномасштабною війною. Принаймні, за прогнозами Національного банку України, шанс на це є. Попри те, головними ризиками для відновлення, як і раніше, залишаються військові дії та загроза подальшої ескалації агресії рф. Додаткові проблеми будуть пов'язані з критичною ситуацією в енергетиці, яка може призвести до зупинок великих підприємств, що вкрай негативно вплине на ВВП та наповнення держбюджету.

Про те, що буде з економікою України у 2023 році пише Інформатор. 

Інфляція: значної девальвації не буде

За неофіційними підсумками минулого року, інфляція в Україні досягла 30%. Це, звісно, відбилося на гаманцях українців, які стикнулися із суттєвим зниженням доходів. За даними Держстату, ціни на продукти харчування за рік зросли на 35%, ціни на транспорт – на 40%. Зокрема, паливо та мастила подорожчали на 59 відсотків.

На жаль, ціни будуть зростати й в 2023 році. Незначне поліпшення цінової ситуації розпочнеться у другому кварталі цього року, оскільки в першому ще збережуться наслідки інфляційних шоків та погіршення очікувань. До кінця 2023 року, очікують у Нацбанку, ця тенденція проявить себе ще більше, і у грудні зростання цін складатиме 21%. Трохи вищу інфляцію – на рівні 24% – прогнозують у наступному році в інвесткомпанії ICU. 

“Слабкий внутрішній попит, обумовлений падінням доходів населення, у поєднанні з поступовим вирішенням логістичних проблем послабить інфляційний тиск”, – прогнозує голова департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук. 

На його думку, зростання цін стримуватимуть два фактори: відносно стабільний курс гривні та неготовність неготовність суттєво підвищувати комунальні тарифи в умовах зниження доходів населення.

Паралельно бізнес продовжить адаптуватися до нових економічних реалій, що позначиться на скороченні витрат на відновлення пошкоджених виробничих потужностей, налагодженні логістики та збільшенні обсягу пропозицій.

Додатковими дезінфляційними факторами, на думку НБУ, стануть збереження жорсткої монетарної політики та ефективна боргова політика уряду, яка дозволить скоротити обсяги емісії. 

Якщо всі ці прогнози Нацбанку виправдаються, то 2024 року інфляція сповільниться до 9,4%, а 2025 року досягне цільового значення на рівні 5%.

“Схожі прогнози щодо уповільнення інфляції у середньостроковій перспективі дають представники банків (12,2% через три роки) та фінансові аналітики (8,5% через два роки)”, – уточнюють в НБУ.

Курс гривні: критично не впаде

Порівнюючи з офіційним курсом національної валюти  на початок минулого року, гривня впала на 34%. Ще більше знизився курс, за яким готівковий долар можна придбати в обмінниках, — на 48%.

Скоріш за все, цього року гривня так само слабшатиме, хоча вже не так активно. У бюджеті курс на кінець 2023 року закладено на рівні 45,8 грн/$. Щоправда, уряд у попередні роки досить часто закладав у бюджеті нижчий курс, ніж реально демонструвала нацвалюта. Однак близький до урядового прогноз роблять і експерти. Так, на думку  аналітиків Dragon Capital, на кінець року гривня девальвує до 43 грн/$.

Ключовий фактор, який впливає на ослаблення гривні, – високий попит на іноземну валюту. Її потребують вітчизняні імпортери для закупівлі товарів за кордоном, а також активно витрачають наші співгромадяни, які покинули Україну. У період із серпня до жовтня щомісячний дефіцит валюти на міжбанку становив близько $2,5 млрд. За оцінками Dragon Capital, в зимові місяці через удари по інфраструктурі він може збільшитись до $4 млрд.

Наразі брак валюти покриває НБУ, який продає її на міжбанку з резервів. Їхній обсяг, завдяки міжнародній допомозі, сягнув $28 млрд, що приблизно на $500 млн більше довоєнного рівня. Уряд очікує на продовження фінансової підтримки і сподівається, що у 2023 році Україна отримає від союзників та міжнародних інституцій $32 млрд.

Окрім наявності резервів, курсова стабільність залежатиме від тих же обставин, що й економічна: появи можливостей для експорту, кількості біженців за кордоном, вартості енергоносіїв. В контексті економічних прогнозів говорити про ці фактори неможливо. Передусім, вони залежатимуть від українських військових.

В цілому аналітики очікують, що НБУ зберігатиме фіксований курс гривні певний час для забезпечення фінансової стабільності, прогнозуючи його до кінця 2023 року на рівні 41,2 грн/$, а в 2024 році – до 40,4 грн/$.

Державний бюджет: джерела наповнення 

Руйнування інфраструктури та промисловості, спричинені бойовими діями, суттєве зменшення податкових надходжень, кризові явища в економіці призвели до різкого збільшення бюджетного дефіциту. Якщо в довоєнний 2021 рік він склав близько 3,8% ВВП, то у 2022 сягнув 25%. Це без урахування надходжень грантової допомоги.

Починаючи з 24 лютого 2022 року обсяг іноземної фінансової допомоги Україні перевищив $22 млрд. Причому основна частина цих грошей надійшла протягом третього кварталу. Це $9,4 млрд, $7,8 млрд з яких – гранти.

Прогноз Нацбанку говорить про те, що дефіцит бюджету в 2023 році скоротиться до 19% ВВП, а у 2024-му – до 12%. Ключовим джерелом фінансування держбюджету та покриття його дефіциту наступного року, як і у 2022-му, слугуватиме міжнародна допомога.

“У 2022 році відбудеться скорочення податкових надходжень насамперед у результаті звуження бази оподаткування та дії окремих податкових преференцій. Надалі очікується повернення високих темпів зростання податкових надходжень завдяки відновленню економіки”, – робить припущення Нацбанк.

Наступного року, впевнені в українському уряді, вдасться відмовитися від “друкарського верстата”, замінивши емісію міжнародною підтримкою. До того ж, на додаток до допомоги з боку іноземних партнерів уряд активніше залучатиме гроші на внутрішньому ринку (за рахунок випуску облігацій). 

Щоправда, полювання на боргові ресурси породжує ще одну проблему – зростання державного боргу.

За оцінками Нацбанку, його обсяг на кінець 2022 року становить 70% ВВП. Враховуючи значний обсяг бюджетного дефіциту та переважно борговий характер фінансування, держборг до ВВП зростатиме й у 2023 році. Але НБУ вважає, що поступова фіскальна консолідація все ж таки не дозволить вийти держборгу за межі 80% ВВП.

Перспективи економічного зростання у 2023-2024 роках

НБУ вважає, що зниження безпекових ризиків України з середини 2023 року стане ключовим фактором відновлення економіки. За оцінками Нацбанку, 2023 року темпи економічного зростання сягнуть 4%, а у 2024 році – 4,9%.

“Головним двигуном економічного зростання буде пожвавлення споживчого попиту та інвестиційної діяльності на тлі налагодження виробничих та логістичних процесів, збереження значних фіскальних стимулів”, – наголошують в НБУ.

Нацбанк виділяє кілька драйверів оздоровлення економіки України у 2023-2024 роках:

• приватне споживання, яке у 2023 році зросте на 8% завдяки поступовому відновленню попиту та значним обсягам міжнародної допомоги;
• післявоєнні інвестиції на рівні 16–25% на рік у зв'язку із потребою відновлення інфраструктури та виробничих потужностей;
• позитивна динаміка обсягів зовнішньої торгівлі. І хоча внаслідок більш високих темпів зростання імпорту у 2023 році негативний внесок чистого експорту розшириться, завдяки повоєнному розблокуванню чорноморських портів він стане позитивним вже у 2024 році.

Раніше Інформатор писав про те, як змінилася економіка України під час війни.

Також ми повідомляли про те, як впливають періодичні відключення електроенергії в Україні на економіку.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.