Валютно-курсова політика НБУ і надалі спрямовуватиметься на збереження стійкої та контрольованої ситуації на валютному ринку
Минув рік відтоді, як НБУ відмовився від режиму фіксованого курсу на користь керованої гнучкості. Голова Національного банку України Андрій Пишний 3 жовтня проаналізував, що було зроблено, як змінився ринок та окреслити перспективи. На його думку, найважливіша зміна за цей рік – курс почав виконувати роль поглинача шоків, а не генератора. Андрій Пишний не назвав конкретну цифру курсу гривні в перспективі, адже НБУ не публікує курсових прогнозів. Однак надав розуміння пріоритетів регулятора.
“Кардинальних змін у нашій валютно-курсовій політиці очікувати не варто. Ми залишаємося в режимі керованої гнучкості курсу. На нашу думку, цей режим наразі є оптимальним, ураховуючи перманентний структурний дефіцит валюти. Хоча ми завжди зазначаємо, що керована гнучкість курсу – це проміжний формат, про перехід до повноцінного плавання курсу говорити точно зарано”, - зазначив Андрій Пишний.
Отже, валютно-курсова політика НБУ і надалі спрямовуватиметься на збереження стійкої та контрольованої ситуації на валютному ринку. Це важливо для виконання ключового завдання НБУ: збереження інфляції на помірному рівні цього року та повернення її до цілі 5% найближчими роками. Для цього НБУ зберігатиме активну присутність на ринку: компенсуватиме структурний дефіцит іноземної валюти та убезпечуватиме курсову динаміку від різких рухів. Це сприятиме помірним коливанням гривні в обидва боки (і в бік послаблення, і в бік зміцнення) як на відносно коротких, так і на триваліших часових проміжках залежно від зміни ринкових умов. Крім того, ми й надалі будемо уважно стежити за станом ринку, щоб уникати потрясінь.
“Ми розуміємо, що за підсумками року керованої гнучкості люди насамперед зважатимуть на показник девальвації офіційного курсу. Так, офіційний курс гривні до долара послабився майже на 13%. Це відбулося на тлі поєднання екзогенних факторів (триваліша та інтенсивніша війна, руйнування енергетики, чутки про "дефолт"), пом'якшення монетарної політики і валютних обмежень Нацбанком, що було критично важливо для бізнесу та стимулювання економічної активності”, - написав Андрій Пишний.
Водночас така динаміка курсу, по-перше, дала змогу утримати інфляцію протягом цього року близько до цілі НБУ (5%), а її прискорення в серпні було очікуваним і зумовлювалося факторами на боці пропозиції продовольчих товарів. По-друге – не підважила подальше поліпшення інфляційних очікувань. По-третє – сприяла поліпшенню стану зовнішньої торгівлі: дефіцит торгівлі за вісім місяців 2024 року знизився до 22,2 млрд дол. порівняно з 24,5 млрд дол. торік. По-четверте, таке послаблення гривні не підважило привабливість активів у національній валюті.
“Так, за рік курс гривні до долара на готівковому ринку, де купує та продає валюту населення, послабився на 9%. Нагадаю, що ставки за гривневими строковими депозитами рік тому навіть за вирахування податків перевищували 12%. Ставки за облігаціями внутрішньої державної позики були ще вищими і сягали 19%. Водночас повторю, що в контексті привабливості гривні нашим завданням насамперед є захист гривневих заощаджень населення від інфляції. Цей захист був забезпечений повною мірою, у тому числі завдяки помірній курсовій динаміці”, - зазначив Андрій Пишний.
Очільник НБУ наголоси, що перехід НБУ до керованої гнучкості курсу слід розглядати в комплексі з іншими заходами стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Курс, обмеження, монетарний режим – це все взаємопов'язані речі.
Достатні ставки за гривневими інструментами, забезпечення яких передбачено стратегією, допомагають зберігати контрольовану ситуацію на валютному ринку. А подальше збільшення адаптивності ринку з часом дасть змогу повернутися до інфляційного таргетування – режиму, який посилив стійкість фінансової системи України до початку повномасштабної війни.
Національний банк презентував план переходу до одного – щоденного кошика валют для встановлення офіційного курсу. Зараз діє два таких кошики – для щоденного та щомісячного встановлення. Про це 2 жовтня повідомляє пресслужба регулятора з посиланням на зустріч представників ринкового блоку НБУ з найактивнішими учасниками грошового та валютного ринків.
Під час засідання НБУ представив підходи до розрахунку нового індикатора валютного ринку – довідкового значення курсу гривні до євро станом на 12 годину. Він був розроблений на прохання учасників ринку у співпраці з експертом міжнародної технічної допомоги. Після публічного обговорення (частиною якого і був розгляд цього питання на засіданні Контактної групи) відповідні пропозиції будуть унесені на розгляд Правління НБУ.
Також учасники засідання обговорили зміни до методології розрахунку офіційного курсу гривні до іноземних валют (крім долара США) та облікової ціни банківських металів. Нова методологія їх обрахунку, як очікується, відповідатиме методології розрахунку нового індикатора – довідкового значення курсу гривні до євро станом на 12 годину.
Крім того, НБУ презентував учасникам засідання план переходу до одного – щоденного – кошика валют для встановлення офіційного курсу. На сьогодні діє два кошики – для щоденного та щомісячного встановлення. Учасники засідання підтримали внесені пропозиції.
Також під час заходу були презентовані результати періодичних оглядів індикаторів грошового та валютного ринків, які в цьому році почав регулярно (щопіврічно) проводити Національний банк з метою моніторингу їх якості та визначення потреб у коригуванні їх методології та/або інших важливих аспектів (час розрахунку, порядок публікації тощо). Раніше огляди індикаторів грошового та валютного ринків НБУ презентував під час засідання Ради оверсайту індикаторів грошового та валютного ринків України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.