Румунський прем'єр пророкує появу нового путіна на Заході — він знає, про що говорить
Маргінальна правопопулістська партія в Румунії стрімко набирає підтримку й активно використовує антиукраїнські наративи, але цей процес відображає глобальні тенденції
Бухарест стурбований сплеском популярності популістичної партії «Альянс за об’єднання румунів», яка копіює політичну стратегію путіна та Орбана. Ще недавно маргінальна, ця партія стрімко набирає популярності й для України це може означати втрату ще одного важливого союзника. Хвиля правопопулістських рухів зростає частково через загальносвітові тенденції, але «путінізовані» режими також активно співпрацюють між собою, вбачаючи у Брюсселі та Вашингтоні спільних ворогів. Тому поява західного лідера, який спробує відтворити «історію успіху» путіна — не такий вже й фантастичний сценарій.
Поганий приклад заразний
Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку не на жарт стурбований сплеском популізму в ЄС, повідомляє Bloomberg. На його думку, попри всю «втому від війни», а також загостренням на Близькому Сході, Захід не може собі дозволити розкіш відмовитися від допомоги Україні, адже це спровокує «путінізацію» політичних рухів у Європі, аж поки на чолі однієї з країн ЄС не стане свій кривавий диктатор.
«Румунія продовжуватиме допомагати Україні незалежно від політичних витрат. Ці політичні витрати менш важливі, ніж прецедент, який створить перемога росії… Ви можете собі уявити, скільки схожих на путіна серед деяких європейських політиків-популістів?» — сказав Чолаку.
Пан Чолаку, знає про що говорить: у його рідній країні правопопулістський «Альянс за об’єднання румунів» стрімко набирає підтримку. І це тривожний дзвіночок, адже впоратися з такими викликами демократіям вкрай важко.
Нещодавно в сусідній Молдові, над якою румунський уряд взяв своєрідне шефство, відбулися місцеві вибори. Прозахідна партія Маї Санду перемогла, взявши більшість місць, але у великих містах владу отримали представники проросійських популістичних сил. Кажуть, вони елементарно скуповували голоси населення. І це при тому, що в країні заборонено партію промосковського олігарха «ШОР», її кандидати йшли як самовисуванці. Для України виклик екзистенційний, адже перемога популістів у на Заході, особливо в такій важливій країні, як Румунія, означає скорочення підтримки, без якої буде важко належно протистояти кремлю.
Румунія може стати ворожою до України
У Румунії стрімко росте вплив правопопулістської партії «Альянс за об’єднання румунів» (AUR), пише Financial Times. У 2024 році на країну чекають вибори президента, парламенту та кандидатів до європарламенту. Ще недавно «Альянс за об’єднання румунів» набирав 9 % голосів, тепер вони наближаються до 18 %. AUR поступаються лише правлячій Соціал-Демократичній партії.
Задля перемоги вони готові на все. Джордж Сіміон, очільник партії опублікував пост у Facebook, у якому стверджував, що Бухарест профінансував евакуацію 3000 українців з охопленого війною Ізраїлю, але не потратив жодного євро для румунів, які опинилися в пастці. У цій заяві правдивого було тільки те, що частина евакуаційних рейсів з Тель-Авіва приземлялися на румунських аеропортах, але українці плати перевізникам по 15 тисяч гривень із власних кишень. Уряд пояснює, що це фейк, але попри очевидну брехню, Сіміон є третім за рейтингом кандидатом на пост президента країни, одразу після заступника генерального секретаря НАТО Мірчі Джоане та прем’єр-міністра Марселя Чолаку.
Через глобальний спад економічного росту та інфляцію, в Румунії збільшилося невдоволення правлячою коаліцією в складі лівоцентристської Соціал-демократичної та правоцентристської Національно-ліберальної партіями. Водночас поширення неліберальних рухів зараз є світовим трендом. Що цікаво, економічна криза ніяк не впливає на рейтинги популістів, адже вони завжди знайдуть крайнього.
Попри мільярдні фінансування Румунії з Брюсселю, лідер AUR Сіміон стверджує, що його країна «експлуатується» Заходом. Він також каже, що в Європі будь-які незгодні голоси «автоматично вважаються путіністами», а вони, мовляв, нейтральні, точніше, однаково неприязні й до українців, і до росіян. Можливо, але, до прикладу, сенаторка Діана Шошоаке, колишня член партії, пообіцяла зірвати промову Зеленського в парламенті Румунії та обізвала його «нацистом», що відповідає риториці російських пропагандистів, водночас чогось подібного на адресу путіна не лунало.
Маленький путін уже є
Несправедливо стверджувати, що всі праві рухи однакові. До прикладу, улюблениця української публіки, італійська прем’єрка Джорджа Мелоні, очільниця партії «Брати Італії» та Альянсу європейських консерваторів і реформістів, займає чітку антиросійську та антикитайську позицію. У час нестабільності, воєн та неконтрольованих міграцій, зростання підтримки консерваторів — це природна річ: люди хочуть спокою та стабільності. Коли говорять про небезпеку правого популізму мають на увазі дещо інше — здатність представників таких партій вибудовувати політичні системи, які нагадують російську.
Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан та його партія «Фідес» править майже двадцять років. І найбільше відрізняють Орбана від решти провідних політиків ЄС його приязні стосунки з путіним. Здається, угорський прем’єр його фанат.
Правлячий режим Угорщини перейняв «передові напрацювання» кремля. Імітацію демократичного процесу дають можливість здійснити контроль над ЗМІ, проурядова пропаганда та цькування опозиції. Гуртуванню суспільства довкола «сильного вождя» сприяє розпалювання ледь завуальованого антисемітизму, ксенофобії та гомофобії, яке подається під «соусом» збереження традиційних цінностей та неформально підтримується церквою. Конспірологія зведені до рівня державної ідеології: орбанівські ЗМІ скрізь бачать кістляву руку ліберала-мультимільярдера Сороса. І, звісно, для політики Бухаресту характерне протистояння з «колонізаторами» — Брюсселем та Вашингтоном, симпатії до авторитарного блоку й маніакальне бажання віддати територію України росії.
Загроза «путінізації» Заходу
Румунська партія AUR раніше була відома не високими рейтингами, а поширенням антиваксерських теорій та, зокрема, своїми ксенофобськими випадами проти угорської меншини. Але зараз партія захоплюється Орбаном, його вихваляють як взірець для наслідування в питаннях боротьби з ЛГБТК та протистояння «диктату» Брюсселя. AUR «захищає» румунських селян, вимагаючи, за прикладом Орбана та польської «ПіС» припинити транзит українського збіжжя через свої території. Як і політики «Фідес», очільник AUR Сіміон каже, що війна «не наша», і закликає уряд припинити допомогу Києву. А щоб не було сумнівів, що вони за мир, у партії пропонують припинити постачання зброї та заборонити навчання на винищувачах F-16. І такий перехід відбувся доволі стрімко.
Справжня біда в тому, що популістські політики співпрацюють і активно обмінюються досвідом. До прикладу, як виявилося, політтехнологи правлячої угорської партії «Фідес» консультували польську «Право та Справедливість» на цьогорічних парламентських виборах. І це стало справжнім викликом для україно-польських взаємин, адже антиукраїнська риторика різко зросла. Словацький прем’єр Роберт Фіцо, відомий своєю антиукраїнською позицією. Угорський прем’єр задоволений його перемогою, адже сподівається спільно протистояти тиску ЄС, не змінюючи режим і отримуючи європейські гроші. Є ще «Альтернатива для Німеччини» з її зв’язками з кремлем та інші політичні сили ультраправого та ультралівого спектрів.
Слова румунського прем’єра Марчела Чолаку про появу європейського путіна можуть сприйматися, як фантастичні перебільшення, але, можливо, вони не далекі від істини. Ще у 2022 році Європарламент прийняв резолюцію, яка називає угорський режим «виборчою автократією». Від путіна Орбана відрізняє хіба що відсутність ядерної зброї та значно менша територія. А що буде, якщо відбудеться «путінізація», скажімо, Франції? Країна вже мала досвід перебування під «сильною рукою» Шарля Де Голля та Наполеона і сприймає цей час мало не як «золотий вік», та й фантомні болі за імперією, яку втратили, усе ще живі.
У Франції вплив лідерки правопопулістського «Народного фронту», Марін Ля Пен, росте. Якби президентські вибори відбулися зараз, пише Le Point, вона набрала б 29,5% голосів, у той час, як Еммануель Макрон — 24,5%. І це при тому, що лише недавно був скандал, адже виявилося, що вона взяла величезний кредит на попередню виборчу кампанію, який люб’язно виділив на вигідних умовах угорський банк, пов’язаний, звісно, з Орбаном.
А можливо, ми не туди дивимося? За океаном є Дональд Трамп, який, якщо не станеться диво, ймовірно, переможе Джо Байдена на майбутніх президентських виборах. У нього, крім підтримки виборців, яка тільки збільшується через судові справи, є ще такі маркери «путінізованого», як симпатії до російського вождя та схильність до підтримки конспірологічних теорій, а ще якесь дивне ставлення до України. Він також заявляв про намір розвалити НАТО.
Взагалі-то, аналітики Atlantic Council передбачили подібні тенденції ще на початку цього року. Вони вважають, що популізм стане справжнім бичем демократій Західного світу в наступні десятиліття. Це ознака епохи, коли соцмережі продукують утворення «інформаційних бульбашок», а «фабрики тролів» поширюють фейки. Як бачимо, ці похмурі прогнози справджуються. Проте, перемога ліберально-демократичної опозиції в Польщі дає надію, що потенційні «путіни» ще не остаточно зламали систему. І ще трохи позитиву: у тому ж прогнозі Atlantic Council 46 % експертів заявляють, що впродовж найближчих десяти років росія розпадеться, ще 21 % переконані, що ні, але стане «failed state».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте в нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатись на канал у Viber можна тут.
