Ми в боргу перед Україною - Джорджа Мелоні відзначилася проривною промовою у Рейк'явіку: що саме вона сказала

16 травня у Рейк'явіку на IV Саміті глав держав та урядів Ради Європи прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні виступила з промовою, в якій заявила, що Італія та весь вільний світ — боржники України.

Інформатор наводить текст виступу, відео якого опубліковано на державному порталі Італії.

"Пройшло 18 років з останнього саміту Ради Європи. Це багато, але не настільки, наскільки це може здатися, якщо подивитися, наскільки змінився контекст наших зустрічей.

Брутальна агресія росії щодо України поставила під сумнів багато наших переконань, у які ми надто довго вірили за наївністю. І правильно, що такий серйозний вчинок має бути засуджений прямо тут, у Раді Європи — будинку всіх європейців, побудованому з чітким завданням уникнути повторення звірств Другої світової війни, захистити демократію та захистити права, той закон держав, без якого ми не можемо захищати права людей.

Український народ своєю героїчною реакцією на вторгнення не лише захищає свою Батьківщину, він захищає основні цінності європейської ідентичності: свободу, демократію, справедливість, рівність людей. Якби Україна капітулювала, якби вона зробила це за кілька днів, як багато хто пророкував, сьогодні ми жили б у набагато небезпечнішому світі. Ми не жили б у реальності світу, як каже нам ця цинічна пропаганда, яка намагається замінити вторгнення словом «мир», ми жили б у світі, в якому сила закону замінюється законом найсильнішого, і цей світ був би світом, який нікого не влаштовує.

І саме тому я хочу сказати президенту Зеленському, що вся Європа та весь вільний світ у них у боргу. Також у цьому виступі президент Зеленський дуже часто говорив «дякую», він дякував нам за те, як ми допомагаємо Україні. Але я хочу сказати президенту Зеленському, що це ми в боргу перед Україною, бо Україна своєю рішучістю дала зрозуміти усьому світу, як важко зламати вільний народ.

Ось чому ми зробимо все можливе, щоб гарантувати Україні майбутнє свободи, цілісності, демократії, на яку вона заслуговує — європейське майбутнє, якого вона варта.

З цієї причини Італія, серед іншого, негайно приєдналася до висунутої Радою Європи угоди про створення Реєстру збитків, завданих війною, щоб ніхто не залишився безкарним.

І з цієї причини я не могла не бути тут, щоб засвідчити відданість Італії справі захисту міжнародного права та основних цінностей нашої загальноєвропейської ідентичності, виходячи з фундаментального принципу, з якого випливають всі інші. І цей принцип — центральність особистості, повага до кожної окремої людини, її священної унікальності. І це цінність, яку сьогодні ми покликані захищати на багатьох фронтах — від викликів середньовічного насильства та гноблення, а також нових викликів нашого століття. Ніколи раніше наука та технології не розвивалися так швидко, як зараз. Я думаю про генну інженерію, штучний інтелект або біоетичні проблеми, я думаю про ризик, який ми зазнаємо, якщо нам доведеться розглядати ці домени як вільні зони без правил. Ризик прогресу більше не спрямований на зміцнення та розширення людських здібностей, а на прогрес, при якому людські здібності замінюються сурогатами у світі, де все більше панує нерівність, концентрація влади та багатства в руках небагатьох. А світ, у якому домінує нерівність — це не демократичний світ і, отже, не європейський світ.

Сьогодні як ніколи ми покликані знову заявити про захист людської гідності в кожному контексті, тому що це Європа: оплот цінностей, побудованих протягом тисячоліть, наша істинна, унікальна сила перед насильством тиранів, але також і перед обличчям нових небезпек, що стоять перед нашим суспільством. 

1949 року десять країн, включаючи Італію, дали життя Раді Європи. Рішення, яке народилося з переконання, що захист основних цінностей свободи, демократії та людської гідності є основою для загального та мирного процвітання у Європі. Сьогодні нам 46 років і ми зібралися тут, у Рейк'явіку, щоб рішуче заявити, що наша місія зараз як ніколи актуальна.

Дякую".