Сили оборони України переходять у режим припинення вогню на період квітневих православних свят, однак залишають за собою право відкривати вогонь у відповідь на будь-які провокації чи агресивні дії противника
Сили оборони України отримали завдання забезпечити дотримання режиму припинення вогню на час Великодніх свят. Однак залишатимуться у повній бойовій готовності. Також військові можуть реагувати на будь-які провокації з боку противника.
Як повідомляє Генштаб ЗСУ, за дорученням президента України - верховного головнокомандувача Збройних Сил України, головнокомандувач ЗСУ визначив порядок дій Сил оборони на період Великодніх свят. Йдеться про забезпечення режиму припинення вогню на суходолі, у повітрі та на морі. Українські підрозділи діятимуть за принципом дзеркального реагування на будь-які порушення з боку противника. Часові рамки режиму:
У Генштабі наголошують, що з урахуванням попередніх випадків недотримання подібних домовленостей російською стороною, Сили оборони України перебуватимуть у стані підвищеної готовності до негайної відповіді на провокації або наступальні дії. Зокрема, у разі фіксації висування підрозділів противника до переднього краю, проведення інженерних робіт, перегрупування сил чи ознак підготовки до штурмових дій, українські військові мають право відкривати вогонь на ураження.
Такі самі правила реагування діятимуть і в морській та повітряній сферах. Запуски російських ракет або ударних безпілотників по території України отримуватимуть дзеркальну відповідь.

В українському військовому та експертному середовищі заявляють, що оголошене Росією припинення вогню може бути використане для масованих атак або провокацій. Майор ЗСУ, політолог Андрій Ткачук наголосив, що російська армія систематично порушує будь-які попередні домовленості, тому навіть оголошені "режими тиші" не гарантують реального припинення атак.
На тлі заяв про перемир'я аналітики також звертають увагу на зміну риторики Кремля. Російський правитель Володимир Путін несподівано погодився на короткострокове припинення вогню, хоча раніше Москва відкидала саму ідею паузи у війні. Це викликало припущення, що рішення могло бути ухвалене під зовнішнім тиском.