Росія вимагає звільнення від санкцій для свого держбанку в обмін на продовження зернової угоди

Чорноморська зернова ініціатива була підписана в липні та створила коридор для поставок продовольства з України. Проте, росія виставила умови щодо своєї участі у продовженні цієї угоди.

Після того, як 29 жовтня в бухті Севастополя нібито були підбиті кораблі чорноморського флоту рф, москва заявила про призупинення своєї участі в угоді. Але договір все одно діяв – з росією чи без.

Через чотири дні після цього країна-агресорка знов приєдналася до угоди. Проте за цей час ціни на харчі досить різко зросли. Про це в інтерв’ю Голосу Америки сказав головний посадовець Державного департаменту США з економічних питань Рамін Толуї.

«Коли в останні пару тижнів, Росія призупинила свою співпрацю в угоді, ми побачили, що світові ціни на продукти харчування досить різко зросли. А потім, коли Росія знову приєдналася до цієї угоди, ми дуже раді бачити, що світові ціни на продукти харчування впали», - сказав Толуї.

Чого хоче росія

19 листопада закінчується дія Чорноморської зернової ініціативи, за яким Україна коридором вивозить зерно. Як повідомила агенція Reuters з посиланням на анонімні джерела, для продовження своєї участі в угоді росія виставила умови. Вона просить західні країни дозволити своєму державному «Россєльхозбанку» обробляти платежі за російське зерно та добрива попри санкції Заходу.

Нагадаємо, що у червні 2022 року Сбєрбанк, «Россєльхозбанк» та Московський кредитний банк відключили від системи SWIFT. Іншими словами – ці банки відрізали від міжнародної системи переказів. Це сталося в рамках шостого пакета санкцій Євросоюзу, запроваджених проти росії через війну в Україні.

До цих обмежень платежі за російське зерно обробляли міжнародні банки та дочірні компанії інших російських банків у Швейцарії. За оцінкою росії, санкції проти неї ускладнюють її трейдерам обробку платежів і доступ до суден, страхування та портів. Не дивлячись на те, що саме зерно, продукти та добрива не потрапили до списку обмежень.

До чого тут родина Патрушевих

За інформацією Reuters, Дмитро Патрушев, син секретаря ради безпеки росії та соратника путіна миколи матрушева, був головою правління Россєльхозбанку у 2010-2018 роках. Зараз Патрушев-молодший є міністром сільського господарства росії.

Банк і обидва члени родини Патрушевих перебувають під санкціями Заходу. Міністерство фінансів США наклало певні обмеження на роботу громадян США з борговими зобов’язаннями або капіталом банку, але не блокувало операції з ним.

Крім цього, росія також обговорює експорт свого аміаку. Частина трубопроводу, яким транспортували це добриво, пролягає через українську Миколаївську область, де йдуть регулярні обстріли.

Також російські компанії втратили доступ до портів Балтійського моря. Їх вони використовували разом із трубопроводом для транспортування свого аміаку. Загалом, росія експортувала 4,4 мільйона тонн аміаку на рік. Близько 2,5 млн тонн йшло через трубопровід, а 1,9 млн – через балтійські порти.

Для того, аби запобігти ще більшому зростанню цін на продукти й продовжити зернову угоду, ООН запропонувала: аміак, який належить російському «Уралхіму», може перекачуватися по трубопроводу до українського кордону, де його купував би американський трейдер.

Що говорять про зняття санкцій з російського банку в Америці

На запитання журналіста «Голосу Америки» чи розглядають США можливість послаблення обмежень щодо «Россєльхозбанку», представник Держдепу США з економічних питань Рамін Толуї відповів:

«Коли США запровадили санкції проти Росії за вторгнення в Україну, ми спеціально вилучили з цих санкцій продукти харчування та добрива, сільськогосподарську продукцію. Ми не хочемо, щоб санкції США перешкоджали країнам, що розвиваються, імпортувати російські продукти харчування та добрива, які їм потрібні. Отже, існує так звана загальна ліцензія, яка дозволяє операції з продуктами харчування та добривами. Крім того, у спілкуванні з урядами та приватним сектором ми чітко заявили, що ці санкції не застосовуються до операцій, пов’язаних із продовольством і добривами», - заявив Толуї.

Водночас 11 листопада стало відомо, що Японія надасть фінансову допомогу, яка покриє експорт української пшениці до Сомалі. Це має допомогти в подоланні продовольчої кризи.

«11 листопада Уряд Японії прийняв рішення щодо виділення 14 млн доларів США екстреної безвідплатної грантової допомоги для підтримки Федеративної Республіки Сомалі у подоланні продовольчої кризи, - йдеться у повідомленні посольства Японії в Україні. - Ця фінансова допомога буде спрямована Урядом Японії на передачу української пшениці, наданої на безвідплатній основі Урядом України, через Всесвітню продовольчу програму ООН до Сомалі та роздачу серед місцевого населення».

Наразі в портах Великої Одеси під обробкою стоїть 25 суден. На них завантажують 741 тис. тонн української агропродукції. Вчора порти Великої Одеси прийняли під завантаження 4 судна з 148 тис. тонн агропродукції. Повідомили в міністерстві інфраструктури України 11 листопада. 

«По «зерновому коридору» наразі рухається 7 суден під завантаження 198,2 тис. тонн агропродукції. Зокрема, балкери вивезуть 40 тис. тонн пшениці для Єфіопії та 40 тис. тонн для Ємену та Афганістану», - йдеться в офіційній заяві.

З 1 вересня з портів Великої Одеси вийшло 442 судна, які експортували 10,3 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.

Інформатор писав, що Путін погрожує скасувати зернову угоду.