Військовий експерт Іван Тимочко пояснив, чому атака 15 червня з переважанням дронів не свідчить про нарощення ракетного арсеналу РФ
Росія активно формує в інформаційному просторі образ невичерпного ракетного арсеналу - але реальність суттєво відрізняється від пропагандистського образу. Атаки РФ на Київ повторюються регулярно. Однак атака 15 червня вирізнялась: балістичних ракет цього разу було відносно небагато, а ставку ворог зробив переважно на безпілотники.
Військовий експерт Іван Тимочко пояснив, що за цим стоїть. Він прокоментував ситуацію в ефірі телеканалу "Київ 24", деталльно розібрав структуру атаки та логіку ворожого виробництва. Експерт підкреслив: зміна пропорції між дронами та ракетами у нічному ударі 15 червня не означає, що Росія нарощує темп виробництва. Навпаки - йдеться про давно відомий цикл: накопичення запасів, а потім пуск. А те, що противник постійно нагнітає в медіапросторі очікування нових ударів - це свідомий інформаційний тиск, а не відображення реальних можливостей.
"Процес накопичення у них відбувається. Після того відбуваються пуски. Просто річ у тому, що противник намагається постійно у інфопросторі нагнітати інформацію про те, що "ми запустимо", "ми запустили", "ми готуємося до пуску". Звичайно, що у певних проміжках вони і запускають, але оце інформаційне нагнітання, що ми вже "от постійно" якось створює ілюзію, що противник начебто там наростив свій потенціал і може запускати частіше і більше. А ні. У них є свої певні темпи виробництва, які вони прискорювати не можуть", - заявив Іван Тимочко, військовий експерт.
Тимочко окремо зупинився на тому, чому Росія не може суттєво збільшити темп виробництва ракет. За його словами, справа не тільки у санкційному тиску та нестачі комплектуючих. Важливу роль відіграють і прямі українські удари по ворожих підприємствах. Він нагадав: лише за минулий тиждень було уражено щонайменше два заводи - ті, що виготовляли антени та обладнання для ракет. Також, за словами Тимочка, під удар потрапили об'єкти, пов'язані з виробництвом ракетного палива. Усе це безпосередньо скорочує кількість боєприпасів, які ворог здатен накопичити перед черговим масованим пуском.

За наявними оцінками, Росія здатна щомісяця виготовляти близько 60 ракет "Іскандер-М" і лише 10 "Іскандер-К". Це дозволяє підтримувати певну інтенсивність атак, але не дає змоги створити великий стратегічний резерв. Станом на квітень 2026 року в запасі РФ - до 200 балістичних ракет "Іскандер-М" та не більше 110 крилатих "Іскандер-К".
У першій хвилі противник зазвичай застосовує велику кількість ударних дронів, щоб виснажити систему ППО. У наступній хвилі можуть іти крилаті ракети та балістика по енергетичній інфраструктурі й об'єктах ОПК. Саме ця тактика спостерігалась і в ніч на 15 червня: переважна частина удару припала на безпілотники, а не на дорогий ракетний арсенал.
Виробництво ракет не покриває всіх витрат збройних сил РФ: все, що сходить з конвеєра, одразу спрямовують для завдання ударів. Тобто окупанти й справді продовжуватимуть атаки, але їх масованість напряму залежатиме від накопичених запасів. Тимочко саме про це й застерігав: інформаційна картина про "постійне нарощення" - це маніпуляція, а реальний цикл виробництва і пуску залишається відносно сталим.
Уже є задокументований прецедент того, як удари по ворожих підприємствах безпосередньо впливають на темп атак. Після вибуху на оптико-механічному заводі у Сергієвому Посаді Росія різко скоротила застосування дронів-камікадзе "Ланцет" - з 126 одиниць на місяць до 59. Це підтверджує логіку, озвучену Тимочком: ураження заводів скорочує арсенал ворога в рази.
Крім фізичного знищення підприємств, важливу роль відіграє і залежність від іноземних компонентів. Крилаті ракети Х-101 містили понад 100 компонентів західного виробництва. Санкційний тиск і перехоплення поставок комплектуючих - ще один чинник, що обмежує реальні виробничі темпи РФ, попри всю пропагандистську риторику про "невичерпний потенціал".