Нове опитування зафіксувало позитивні зрушення у настроях людей, причому значна частина громадян висловлює повну впевненість у рішеннях глави держави
Українці на початку березня 2026 року почали більше довіряти президенту Володимиру Зеленському, підвищивши рівень підтримки до 62%. Таке зростання відбулося переважно за рахунок людей, які у лютому ще не мали чіткої позиції щодо дій влади. Загалом українці стали сильніше гуртуватися навколо влади, а частка скептично налаштованих опитаних скоротилася до 32%.
Нові дані за березень були представлені за результатами опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології. Дослідження проходило з 1 по 8 березня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. Соціологи опитали 1003 дорослих респондентів (включно з ВПО) у вільних регіонах України.
Фахівці зазначають, що ядро підтримки глави держави становить 28% (ті, хто довіряє «повністю»). Ще 34% довіряють «скоріше» — саме ця група найбільше реагує на новини, що й спричиняє коливання загального рейтингу.
Аналіз КМІС показав, що ставлення до політики влади тісно пов’язане з очікуваннями суспільства щодо завершення війни. Найбільші зміни в настроях зафіксували серед людей, які допускали виведення військ із Донеччини в обмін на гарантії безпеки.
«Серед тих, хто неохоче, але погоджувався – з 58% до 43% (мінус 15 процентних пунктів), а серед тих, хто мав невизначене ставлення – з 59% до 42% (мінус 17 процентних пунктів)», — зазначають у КМІС.
Лютневе розчарування соціологи пов'язують із надто високими очікуваннями від переговорів. Коли швидкого результату не сталося, люди, які сподівалися на мирний прогрес, відчули певну деморалізацію.
Проте вже у березні ці настрої стабілізувалися. Найбільш стійкою опорою президента залишаються ті, хто категорично проти територіальних поступок — рівень їхньої прихильності стабільно сягає 70%. Водночас прихильники компромісів після зимового песимізму також знову почали більше підтримувати державні рішення, повернувшись до показників у межах 34–54%.
Відновлення довіри до влади почалося після глибокої кризи минулої осені. У листопаді рейтинг президента суттєво похитнувся через скандал «Міндічгейт» та економічний песимізм. Тоді антирейтинг глави держави вперше перевищив рівень підтримки, а соціологи зафіксували падіння показників майже на 40%. Головною причиною негативу вважали затяжне мовчання влади щодо корупційних плівок. Втім, березневі дані підтверджують, що цей пік недовіри вдалося пройти, повернувши прихильність більшості громадян.
Процес стабілізації тривав поступово. Лютневі опитування вже показували зростання рейтингу президента до 22,3%, хоча суспільство все ще відчувало втому від політичних еліт. Кадрові зміни на початку року не дали миттєвого прориву, адже понад 21% виборців не підтримували жодного кандидата. Висока конкуренція між ключовими гравцями лише підкреслювала, що на той момент у країні не було лідера, здатного швидко об’єднати електорат.
Березневі звіти зафіксували не лише зміцнення позицій президента, а й появу нових фаворитів у його команді. До трійки лідерів симпатій увійшов керівник Офісу Президента Кирило Буданов із показником 12%. Він змістив багатьох досвідчених політиків і поступився лише Володимиру Зеленському та Валерію Залужному. Такий злет очільника ОП експерти пояснюють високим запитом на присутність військових у владі, що створює нову структуру підтримки всередині владної вертикалі.
Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що вибори в Україні пройдуть по традиційній схемі, з використанням паперових бюлетенів. Варіант підготовки електронного голосування був відкинутий робочою групою з підготовки законодавчих пропозицій з виборів в особливий або повоєнний період.
Також ми повідомляли, що Володимир Зеленський вкотре звернувся до російського правителя Володимира Путіна із заявою про готовність до зустрічі з ним. Український лідер хоче обговорити з ним закінчення війни. Якщо ж вона продовжиться, то глава держави балотуватиметься на другий термін.