Понад 30 млрд грн відмито через дропів: Держфінмоніторинг вразив масштабом схеми
Держфінмоніторингом у період з серпня по грудень 2025 року досліджувалися фінансові операції по більш ніж 29 000 рахунків, проведених за участю 80 276 фізичних осіб
В Україні виявили масштабну мережу відмивання коштів: лише за п’ять місяців 2025 року проаналізовано понад 29 тисяч банківських рахунків, а загальна сума «брудних» операцій сягнула 30,81 мільярда гривень. І це, за оцінками фахівців, лише верхівка айсберга у боротьбі з так званими «дропами» — грошовими мулами, через яких проходять тіньові фінансові потоки та які руйнують фінансову систему країни. Про це йдеться у відповіді Державної служби фінансового моніторингу України на офіційний запит «Судово-юридичної газети».
Масштаби злочинної схеми
Держфінмоніторингом у період з серпня по грудень 2025 року досліджувалися фінансові операції по більш ніж 29 000 рахунків, проведених за участю 80 276 фізичних осіб. Зокрема, проведені фінансові операції пов’язані із вчиненням дій спрямованих на легалізацію (відмивання) доходів отриманих, попередньо, злочинним шляхом. Під час проведення аналітичного дослідження великої кількості фінансових потоків встановлено, що грошові кошти на загальну суму 30,81 млрд грн використано як інструментарій у легалізації злочинних схем.
Що таке «дропи» та як працює механізм «дропування»
Механізм «дропування» полягає в наступному: особа, яка є клієнтом банківської установи, надає власну банківську картку, яка емітована до рахунку, у користування третім особам, які в подальшому проводять фінансові операції, що мають характерні ознаки транзитності та схемності. У подальшому, грошові кошти знімаються готівкою або перераховуються на інші рахунки осіб, які приймають участь у злочинній схемі. Таким чином, особа, яка виступає організатором протиправного механізму, надає вказівки щодо подальшого спрямування грошових коштів, однак при цьому також отримує обумовлений відсоток. Держфінмоніторинг за допомогою централізованого механізму класифікації клієнтів-осіб продовжує боротьбу з особами – «дропами».
Що загрожує дропам
За оцінками банків, у 2025 році дроп-активність може стосуватися 10–20% нових карток. Від початку року виявлено близько 100 тис. скомпрометованих карток, а загальний обсяг операцій через дроп-схеми може сягати десятків мільярдів гривень. Про це розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.
Щодо соціального “портрета” типового дропа, то за даними Анни Довгальської найчастіше це молоді люди віком від 18 до 25 років, велика частка з яких є студентами, пенсіонери, безробітні тощо.
За її спостереженнями близько 60% дропів шукають "швидкі гроші" через фінансову скруту, 25% — не усвідомлюють юридичних наслідків співучасті у злочині, а 15% громадян діють під маніпуляцією чи тиском, іноді несвідомо.
“Інколи дропами стають через дещо наївне бажання допомогти знайомій людині, яка, приміром, просить “позичити картку”. Дуже часто інструментом тиску стають соцмережі, в яких людина поводиться аж надто безпечно, довірливо чи розкуто. Тобто у таких випадках дропи почасти також є вимушеними жертвами шахраїв”, — акцентувала експертка.
Анна Довгальська розповіла, за якими ознаками можна виявити заманювання до дроп-схем:
- Пропонування “легких грошей” за те, що ви просто надасте картку чи рахунок.
- Відсутність зрозумілого пояснення, навіщо потрібен доступ до рахунку.
- Пропозиція надходить у соцмережах чи месенджерах.
- Відсутність будь-яких перевірок: спілкування тільки онлайн, без офіційних документів.
“Усі ці сигнали свідчать: ідеться не про легальний заробіток, а про шахрайську схему”, — акцентує вона.
Банкірка також зосередила увагу на можливих наслідках для дропів:
- Блокування рахунків. Банк має право заморозити картку, якщо бачить підозрілі транзакції.
- Юридична відповідальність. Дроп фактично допомагає відмивати кошти, а це карається законом. За статтею 209 ККУ можна отримати до 12 років ув’язнення.
- “Чорні списки”. Навіть якщо людина уникне кримінальної справи, банки можуть занести її до внутрішніх баз ризикових клієнтів. Це означає проблеми з кредитами, депозитами й навіть відкриттям рахунків у майбутньому.
- Репутаційні втрати. Вийти з цього статусу майже неможливо. Єдиний шанс — добровільно звернутися до поліції та співпрацювати зі слідством. Але навіть тоді довіра фінансових установ відновлюється дуже повільно.
- Майбутні жорсткі обмеження. Планується створення державного Реєстру дропів. Потрапляння до нього означатиме офіційну заборону на користування фінансовими послугами. Наразі готується до розгляду Верховної Ради відповідний законопроєкт, що регулюватиме відповідальність дропів та регламентуватиме створення “Реєстру дропів”.
І насамкінець експертка радить тим, хто вже потрапив на гачок шахраїв та усвідомлює жахливі для себе наслідки не замовчувати проблему, а діяти за таким алгоритмом:
- Негайно припинити будь-яку взаємодію із шахраями.
- Повідомити свій банк, що дані вашої картки використовуються незаконно.
- Звернутися до поліції: це дасть шанс розглядати вас як жертву, а не співучасника.
“Подбайте про майбутнє: не варто спокушатися оманливими обіцянками легкого заробітку, адже часто-густо за ними криються дуже серйозні наслідки. Натомість дуже бажано сформувати власну фінансову дисципліну, яка має складатися передусім із обізнаності про шахрайські схеми, обачності в користуванні власною карткою та здоровим прагматизмом: надмірна довірливість навіть до знайомих чи близьких людей не завжди може бути виправдана”, — підсумувала Анна Довгальська.
Стати "грошовим мулом" можна неусвідомлено, тож, якщо ви на якомусь етапі зрозуміли, що встигли погодитися на схожу пропозицію і надали дані своєї картки/рахунку шахраям, слід звернутися до Кіберполіції, залишивши заяву на сайті або зателефонувавши за номером: 0 800 505 170. Також негайно зверніться до банку та заблокуйте рахунок.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
