В України є відповідь на польські істерики, але полякам вона не сподобається - аналітик
Якщо Варшава продовжуватиме мову ультиматумів, Київ має симетрично висувати рахунки за століття культурного геноциду, пацифікацію та інші злочини поляків
Україна у відповідь на польські істерики про так звані "українські гріхи" може нагадати полякам їхні власні. Причому як гріхи минулого, так і сучасності. Щоправда, навряд чи полякам сподобається таке нагадування, оскільки воно, судячи з усього, викличе в них нову істерику.
Про це написав аналітик Владислав Смірнов у своїй колонці на OBOZ.UA. Він зазначив, що поляки багато в чому, як не дивно, наслідують російську імперську модель поведінки стосовно України, а парадокс - попри ненависть до РФ, ментальний алгоритм польських правих радикалів тотожний російському.
Тези про "штучність України" та претензії на Львів копіюють заяви російського диктатора Володимира Путіна. Фактично, це перетворює польських шовіністів на "корисних ідіотів" Кремля, який залишається головним бенефіціаром цієї історичної істерики.
Для значної частини польського суспільства та політичних еліт пам'ять про так звані "Східні Креси" (території України, окуповані Польщею у 1920-1939 роках) зведена в ранг державної ідеології, яка вимагає від України одностороннього покаяння та ексгумацій.
Водночас на рівні національної психології блокується визнання українців жертвами польського державного терору (руйнування православних церков на Підляшші, чистки під час операції "Вісла", події на Холмщині та в Перемишлі).
Справжньою причиною агресивної реакції Варшави можна вважати лють через втрату колоніального статусу України. Сучасна Україна продемонструвала суб'єктність, створила мільйонну армію і воює як рівний партнер на глобальній арені, що руйнує польський стереотип про українця як про дешевого різнороба чи заробітчанина.
"Їхня зверхність — це не ознака сили. Це захисна реакція, панцир їхнього власного комплексу неповноцінності. Вони з жахом розуміють, що геополітичний, військовий і моральний центр Східної Європи неминуче зміщується з Варшави до Києва", - пояснив аналітик.
Україна не повинна "прогинатися"
Поточні офіційні вимоги польських високопосадовців щодо зміни топоніміки в українських містах (Вінниця, Київ, Тернопіль) та погрози заблокувати вступ України до ЄС через "неправильні" назви військових частин - це тестування інституційної слабкості України. Поступки в цих питаннях створять небезпечний прецедент, який у майбутньому призведе до жорсткіших політичних ультиматумів, ринкових квот та територіальних зазіхань.
"Якщо ми сьогодні покірно схилимо голову і визнаємо, що є "штучною державою, винною перед Польщею", ми власноруч дамо їм юридичне та моральне право у майбутньому переглядати статус наших територій", - зазначається в матеріалі.
Тому Україна має припинити політику односторонніх вибачень. Українська сторона висловлює безумовну вдячність польському народу за логістику, прихисток біженців та надання зброї у перші дні повномасштабного вторгнення РФ, проте ця допомога не дає права на колонізацію та порушення українського суверенітету чи гідності.
"Уся ця польська історична істерія має одного головного, цинічного бенефіціара, який стоїть у тіні — Московію. Коли кресовий радикал кричить про "польський Львів" або "штучну Україну", він фактично відкриває для Кремля другий фронт на Заході. І тут ми підходимо до найстрашнішої, але абсолютно реалістичної загрози: небезпечного наративу про готовність сусідів поділити Україну разом із Росією", - додав Смірнов.
Якщо Варшава продовжуватиме мову ультиматумів, Київ має симетрично висувати рахунки за століття культурного геноциду, пацифікацію та операцію "Вісла". Будь-які спроби зазіхання на українські території чи суверенітет як зі Сходу, так і з Заходу отримають жорстку відсіч, оскільки епоха ілюзій завершена і Україна переходить до позицій прагматичного захисту національних інтересів, резюмував аналітик.
Польща та Україна - контекст двосторонніх суперечок
Польська сторона неодноразово піднімала питання, пов'язані з відзнаками для України та символікою УПА. Польща свого часу зупиняла транзит українських агротоварів, розширюючи перелік заборонених позицій: під обмеження потрапили ріпак, кукурудза, пшениця та соняшник. Згодом до списку додали цукор, яйця, м'ясо птиці та фрукти - і аграрне питання переросло у серйозне дипломатичне протистояння між двома союзниками.
Паралельно тривають дискусії і на символічному рівні. У Польщі заявили про нібито компроміс щодо УПА, проте в команді Буданова це спростували. Про умови, які Польща висунула Україні щодо УПА, а також про позицію польської сторони щодо нагороди Зеленського ми писали раніше. Також докладніше про компроміс щодо українсько-польських питань, читайте в нашому матеріалі.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
