Суд врахував рішення у трьох попередніх справах і експертизу про переплату позичальника
Полтавський апеляційний суд 28 жовтня залишив у силі рішення про визнання повністю виконаним кредитного договору, укладеного ще у 2005 році, та припинення іпотеки квартири, якою він був забезпечений. Апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" суд відхилив, оскільки банк не надав доказів наявності боргу.
Як ідеться у постанові, опублікованій у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у травні 2025 року адвокат Голяніщев Д.Ю. в інтересах позичальника звернувся до Подільського районного суду міста Полтави з позовом про припинення зобов'язань за кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18 травня 2005 року та припинення іпотеки, якою цей договір був забезпечений. Позивач посилався на те, що факт повного виконання ним зобов'язань уже встановлений рішеннями судів у трьох попередніх справах, а також висновком судової економічної експертизи.
Кредитний договір позичальник уклав із ЗАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступник - АТ КБ "ПриватБанк") на суму 35 400,00 доларів США - 30 000,00 доларів на купівлю квартири і 5 400,00 доларів на страхові платежі, зі сплатою 1% на місяць за користування кредитом. Виконання зобов'язання забезпечили іпотекою квартири вартістю 150 000,00 грн, придбаної позичальником того ж дня. Подільський районний суд Полтави рішенням від 16 квітня 2026 року задовольнив позов повністю, і банк оскаржив це рішення в апеляції.
У апеляційній скарзі банк наполягав, що позичальник був зобов'язаний сплачувати кредит до 16 травня 2025 року, а суд першої інстанції нібито проігнорував надісланий банком 9 квітня 2026 року розрахунок заборгованості. Представник позивача у відзиві заперечив ці доводи, посилаючись на те, що банк сам змінив строк виконання зобов'язання, пред'являючи до позичальника неодноразові позови.
"АТ КБ "ПриватБанк" використало своє право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, ... звернувшись у червні 2007 року до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості", - зазначив Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2023 року в справі № 553/2249/20.

Апеляційний суд встановив, що цей факт уже підтверджений низкою судових рішень, які набрали законної сили. Так, рішенням Ленінського районного суду Полтави від 27 листопада 2008 року банку відмовили у стягненні заборгованості через відсутність боргу та наявність переплати станом на 13 лютого 2008 року. Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 28 серпня 2016 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 31 липня 2019 року, банку також відмовили у зверненні стягнення на іпотеку та виселенні через недоведеність заборгованості. Суд також врахував висновок судової економічної експертизи № 216 від 29 червня 2021 року, згідно з яким:
Крім того, рішенням Ленінського районного суду Полтави від 16 червня 2022 року, залишеним без змін постановами Полтавського апеляційного суду та Верховного Суду, банку вже відмовляли у стягненні заборгованості за цим же кредитним договором. Апеляційний суд зазначив, що в апеляційній скарзі банку не наведено нових фактів чи доказів, які спростовували б ці висновки, а сам банк не скористався процесуальними правами: не подав відзиву на позов, а його представник жодного разу не брав участі в судових засіданнях, хоча про них повідомлявся належним чином.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 і 384 Цивільного процесуального кодексу, Полтавський апеляційний суд постановив:
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу просив стягнути з банку 20 000 грн витрат на правничу допомогу, надавши угоду про такий розмір гонорару за підготовку відзиву. Колегія суддів, врахувавши розумність витрат, обсяг роботи адвоката та участь у судовому засіданні, зменшила цю суму до 5 000 грн. Постанова набрала законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Договір, укладений у 2005 році, і пов'язані з ним судові спори тягнуться відтоді вже понад 15 років: сторони неодноразово зверталися до суду - спочатку банк вимагав стягнення боргу і звернення стягнення на іпотечну квартиру, а позичальник у відповідь доводив відсутність заборгованості. Кожного разу суди різних інстанцій, включно з Верховним Судом, ставали на бік позичальника, встановлюючи відсутність боргу або недоведеність його існування банком.
Раніше Інформатор повідомляв, що ПриватБанк не повернув киянці вклад майже 478 тисяч гривень попри рішення апеляційного суду, що змусило клієнтку банку повторно звертатися до суду за стягненням 3% річних та інфляційних втрат. Також ми писали, що Верховний Суд скасував рішення про відмову ПриватБанку обслуговувати клієнта через фінансовий моніторинг і направив справу на новий розгляд, оскільки попередні інстанції не перевірили, чи мав банк реальні підстави вважати операції клієнта підозрілими.