Верховний Суд скасував рішення про відмову ПриватБанку обслуговувати клієнта через фінмоніторинг
Касаційний суд направив справу на новий розгляд до Тростянецького райсуду Сумської області
Верховний Суд 14 жовтня скасував рішення двох попередніх інстанцій, які відмовили клієнту АТ КБ "ПриватБанк" у визнанні недійсним одностороннього розірвання договору через фінансовий моніторинг. Касаційний суд визнав, що суди не перевірили, чи мав банк реальні підстави вважати операції клієнта підозрілими, і направив справу на новий розгляд.
Як ідеться в постанові Верховного Суду, опублікованій у Єдиному державному реєстрі судових рішень, чоловік звернувся до Тростянецького районного суду Сумської області ще у червні 2024 року з вимогою визнати недійсним односторонній правочин банку про розірвання ділових відносин. У травні 2024 року він отримав від АТ КБ "ПриватБанк" повідомлення, що 24 квітня 2024 року банк ухвалив рішення відмовитися від подальшого обслуговування через встановлення неприйнятно високого рівня ризику.
За версією позивача, банк не повідомив жодних конкретних обставин, які стали підставою для такого рішення, і не витребував у нього жодних документів перед тим, як розірвати відносини. Чоловік вважав дії банку протиправними, адже вони позбавили його можливості розпоряджатися власними коштами на рахунку.
Банк у своїй службовій записці фінансового моніторингу від 24 квітня 2024 року зафіксував низку підозр щодо операцій клієнта:
- операції з особистими картками мають ознаки схемності та не мають явного економічного змісту;
- надходження на картковий рахунок здійснювалися здебільшого від трьох фізичних осіб та фінансових сервісів;
- видаткові операції йшли на користь трьох фізичних осіб;
- мета, суть операцій та джерела походження коштів не з'ясовані.
1 травня 2024 року чоловік звернувся до банку із заявою про закриття рахунку, а 16 травня його адвокат Євген Сумцов зажадав скасувати рішення банку та зняти обмеження з коштів. Листом від 29 травня 2024 року банк відмовив у наданні цієї інформації, пославшись на відсутність дозволу клієнта на розкриття банківської таємниці.
Тростянецький районний суд Сумської області рішенням від 17 вересня 2024 року відмовив у задоволенні позову, а Сумський апеляційний суд 12 серпня 2025 року залишив це рішення без змін. Обидві інстанції виходили з того, що банк діяв у межах закону про фінансовий моніторинг, а позивач не спростував інформацію, яку досліджував банк.
Верховний Суд визнав право банку на відмову необмеженим лише формально
"Право банку як суб'єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з указаних підстав за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є необмеженим", - зазначив Верховний Суд. Суд також наголосив, що "судам необхідно в кожному випадку, виходячи із встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику", - йдеться у рішенні суду.
Колегія суддів встановила, що попередні інстанції не перевірили належно доводів позову, зокрема те, що банк не вказав, які саме операції визнані пов'язаними з неприйнятно високим ризиком, а також твердження чоловіка про те, що більшість коштів на рахунок надходила від батьків. Суди обмежилися загальним висновком про право банку розривати відносини з клієнтом в односторонньому порядку, але не конкретизували, на підставі чого саме банк ухвалив таке рішення.
Що вирішив Верховний Суд
У резолютивній частині постанови Верховний Суд ухвалив такі рішення:
- касаційну скаргу представника позивача - адвоката Євгена Сумцова - задовольнити частково;
- рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 17 вересня 2024 року скасувати;
- постанову Сумського апеляційного суду від 12 серпня 2025 року скасувати;
- справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова Верховного Суду набрала законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Водночас це не остаточне рішення по суті спору: справу має заново розглянути Тростянецький районний суд з урахуванням зауважень касаційної інстанції.
Чому справу повернули на новий розгляд
Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій порушили вимоги статей 263-265 та 382 Цивільного процесуального кодексу, не забезпечивши повного й усебічного розгляду справи. Касаційна інстанція не має процесуальної можливості сама встановлювати нові обставини чи оцінювати докази, тому справу направлено саме до суду першої інстанції, а не до апеляційного - оскільки порушення допустили обидва суди.
Судові витрати у справі не розподілялися, адже Верховний Суд не ухвалював остаточного рішення по суті спору.
Раніше Інформатор повідомляв, що Березнегуватський районний суд визнав протиправним блокування платіжної картки клієнта ПриватБанку, якого банк запідозрив у шахрайстві, хоча поліція не знайшла підстав для кримінального провадження. Суд зобов'язав банк зняти всі обмеження з рахунку, оскільки банк не надав жодних доказів на підтвердження своїх підозр.
Також ми писали, що Верховний Суд розглянув справу, у якій Райффайзен Банк закрив рахунок клієнтки через встановлення неприйнятно високого ризику. У тій справі суд визнав дії банку законними, оскільки характер операцій по рахунку жінки не відповідав заявленим джерелам надходження коштів.
Слідкуйте за нами у Telegram
