Мета таких рішень — захистити власну територію та громадян перед обличчям безжальної агресії
З початком повномасштабної війни Росії проти України Київ опинився у вкрай нерівному становищі: держава, яка раніше дотримувалася гуманітарних зобов’язань, стикнулась із противником, що не визнає жодних обмежень. Росія не є учасницею Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін, і систематично використовує їх проти українських військ і цивільних. У відповідь на зростаючу загрозу, Україна ухвалила рішення про призупинення виконання зобов’язань за цим договором. Мова йде про власне виживання.
Про це йдеться в офіційній заяві Міністерства закордонних справ України. У МЗС зазначили, що Росія широко застосовує протипіхотні міни проти України з 2014 року, а з 2022 року цей тип зброї забезпечив окупаційним силам "асиметричну перевагу".
"Наголошуємо, що на час підписання та ратифікації нашою державою Оттавської конвенції такі обставини були відсутні та не могли бути передбачені. Таким чином, Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН", - йдеться у повідомленні.
У відомстві нагадали, що не лише Україна вийшла з Оттавської конвенції — раніше це вже зробили й деякі інші європейські держави, які зіткнулися з реальними загрозами. Мета таких рішень — захистити власну територію та громадян перед обличчям безжальної агресії.
"Враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорстокої російської агресії, нашої землі від окупації, а людей - від жахливих російських звірств, Україна ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією. Цей крок є необхідним та відповідним рівню загроз, адже йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави", - резюмували в МЗС.
Україна вирішила вийти з Оттавської конвенції — міжнародного договору, який забороняє виробництво, зберігання, передачу та використання протипіхотних мін через їхню високу загрозу для цивільного населення. Президент підписав указ, яким увів у дію відповідне рішення РНБО.
Наступним кроком стане розгляд цього питання у Верховній Раді. До України подібний крок раніше зробили п’ять країн-членів НАТО.