Ощадбанк відмовляється повертати на кредитку киянки викрадені шахраями 17 175 гривень - що вирішив суд
В Ощадбанку вказують, що спірна операція відбулася після успішної верифікації (прив'язки) платіжної картки для входу в мобільний додаток Ощад24/7
Жінка отримала на телефон дзвінок від нібито працівника Ощадбанку. Згодом з її кредитної картки зникли кошти у розмірі 17 175 гривень, які вона просить повернути. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 19 серпня 2025 року.
6 червня 2023 року жінці зателефонувала невстановлена особа перебуваючи у невстановленому місці, представившись працівником «Ощадбанк» шляхом обману заволоділа коштами, які були зняті з банківської картки в сумі 17 175 гривень, спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму. З відповіді АТ «Ощадбанк» від 29.06.2023 року вбачається, що шахраї здійснили переказ на картку «TAScombank». 17 червня 2023 року вона звернулася до поліції із заявою про вчинення невідомою особою шахрайських дій стосовно банківського рахунку, за результатами звернення відомості про вчинення кримінального правопорушення внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження від 17.06.2023 року згідно з викладеними обставинами. На підставі вищевказаної заяви, її визнали потерпілою.
25 червня 2025 року до суду надійшов відклик від Ощадбанку, у якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Спірна операція відбулася після успішної верифікації (прив'язки) платіжної картки для входу в мобільний додаток Ощад24/7. Сама інформація від клієнтки щодо події, яка розглядається, та наявні в матеріалах справи докази не спростовують того, що саме її дії призвели до надання стороннім особам інформації, яка стала достатньою для ініціювання нею платіжної операції зі зняття коштів.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази та підстави стверджувати про бездіяльність банку чи його неналежний рівень кібербезпеки.
"Зі свого боку банк вжив достатніх заходів для встановлення особи позивачки перед здійсненням нею спірних операцій, а саме - надіслав на фінансовий номер позивачки код доступу до системи «Ощад 24/7», введення якого було головною перевіркою особи позивачки, а його коректне введення звільняло банк від сумнівів щодо належності проведених операцій. Враховуючи, що звернення позивача до банку було зафіксовано після здійснення спірної транзакції, суд виходив із того, що відповідальність за проведення цих спірних транзакцій у справі несе позивач. Безпідставними є доводи позивачки щодо кваліфікації спірних операцій як неакцептованих, оскільки відповідно до пункту 39 частини 1 статті 1 Закону № 1591 такою операцією є платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди. Натомість надавачу послуг у цьому випадку не надавалося жодних платіжних інструкцій, а операції були проведені за розпорядження власника платіжного інструменту. У справі, що переглядається можливим було кваліфікувати такі операції як помилкові, з урахуванням положень пунктів 43-45, 69 частини 1 статті 1 Закону № 1591. Проте, як вже було встановлено вище, проведені операції такими не можна вважати, оскільки вони проведені коректно, з використанням всіх необхідних реквізитів платіжної картки банку. Окрім цього, за встановлених обставин справи, позивача не можна вважати неналежним платником у відносинах із банком. З огляду на зазначене, суд вважає, що заявлені в межах позову вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів є необґрунтованими та не підлягають задоволенню", - наголосив суд.
Стежте за нами у Viber
