Під листом президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляйєн підписалися вже 67 членів Європарламенту
Група з 67 євродепутатів написали листа президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляйєн. Вони поставили під питання членство Угорщини в Шенгенській зоні. Причиною стало рішення Будапешта про пом'якшення візового режиму для росіян та білорусів.
Ініціаторами листа стали литовський євродепутат Петрас Ауштрявічюс та євродепутат із Чехії Дануше Нерудова. Про це 4 серпня повідомляє "Європейська правда" - копія листа є у розпорядженні редакції.
Євродепутаті констатують, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан все більше і більше випробує терпіння ЄС. Депутати назвали це рішення Орбана "безвідповідальним" і таким, що становить значну загрозу безпеці для всіх країн-членів ЄС та їхніх громадян, бо росіяни та білоруси з угорськими візами матимуть можливість вільно пересуватися по всій Шенгенській зоні. Без належного контролю існує ризик, що ці неєвропейські громадяни можуть посилити російську шпигунську мережу в ЄС.
"Якщо угорський уряд відмовиться змінити свою політику, комісія та всі представники ЄС повинні поставити під сумнів присутність Угорщини в Шенгенській зоні, ввівши нові заходи для захисту європейських громадян, у тому числі, за потреби, нові засоби контролю на угорських кордонах", - зазначають автори.
Вони також додали, що "інші країни Шенгенської зони мають право не визнавати візи, видані Угорщиною громадянам Росії та Білорусі з відповідними наслідками".
Шенгенська зона - простір із 29 європейських держав, які приєдналися до норм Шенгенського законодавства Європейського Союзу та скасували прикордонний контроль між собою. Склад Шенгену з часом змінювався.
У 2024 році країни Шенгенської зони включають Австрію, Бельгію, Данію, Фінляндію, Францію, Румунію, Болгарію, Грецію, Іспанію, Люксембург, Нідерланди, Німеччину, Португалію, Швецію, Італію, Естонію, Литву, Латвію, Мальту, Польщу, Чехію, Словаччину. , Словенію, Угорщину, Хорватію, а також Швейцарію, Ліхтенштейн, Норвегію та Ісландії (останні чотири країни є країнами Шенгенської зони, що не входять до ЄС). Відповідно, Ірландія та Кіпр є державами-членами ЄС, які не входять до Шенгенської зони.
У липні стало відомо, що Будапешт в одноосібному порядку дозволив громадянам Білорусі та Росії в'їжджати до Євросоюзу без перевірок. Таким чином Угорщина поставила безпеку ЄС під серйозну загрозу.
Цього місяця угорський уряд продовжив свою імміграційну програму "національної карти", що дозволяє "заробітчанам" з Білорусі та Росії в'їжджати на угорську територію. Власник такої картки має право працювати в Угорщини без дозволу служби безпеки та може привозити до країни свою сім'ю. Ці заробітчани з угорськими візами матимуть можливість вільно пересуватися, зокрема по всій Шенгенській зоні.
Європейська преса та політики побоюються, що серед іноземців, які прибувають до ЄС з Росії та Білорусі, можуть бути шпигуни та терористи. Зокрема експерт із зовнішньої політики ЄС, депутат Європарламенту Сергій Лагодинський назвав рішення Орбана невірним та небезпечним. Найбільша група Європарламенту, Європейська народна партія також поскаржилася, що ослаблення правил може створити "серйозні лазівки для шпигунської діяльності".
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який має проросійську позицію, проїхав з власною "миротворчою місією" кілька країн та поспілкувався з їх очільниками. Так, 2 липня він відвідав Київ, де зустрівся з Зеленським та почув його позицію щодо війни з РФ.
Потім угорський політик завітав до РФ та провів перемовини з Путіним. Орбан під час цього візити вислухав позицію російського диктатора й згодом заявив, що вона кардинально відрізняється від тієї, що озвучив президент України. Потім він поїхав у Китай. А після саміту НАТО Орбан поспілкувався з Трампом.
Євросоюз і НАТО дистанціювалися від такої активності Орбана. Керівництво ЄС та Альянсу зробило низку категоричних заяв про те, що угорський прем'єр ніяк не представляє їх на зустрічах, які проводить виключно за своєю ініціативою. Як наслідок таких дій Орбана, шість країн Євросоюзу заявили про намір бойкотувати засідання Ради під час угорського головування.
Окрім того, у липні Орбан звинуватив США у вибухах на газопроводах "Північного потоку". Він стверджує, що це був терористичний акт "очевидно, здійснений під американським керівництвом". Орбан також додав, що Європа перестала захищати свої інтереси. Після цього Європейський Союз не зміг виступити з єдиною заявою щодо результатів президентських виборів у Венесуелі. Причина - вето, накладене Угорщиною. Будапешт заблокував заяву, а у відповідь в Брюсселі розглядають можливості "ізолювати" Угорщину.
Також у липні Орбан встиг розкритикував "помилкову" політику ЄС і "лицемірство" Польщі ('це не рахуючи чергових скандальних заяв про Україну). У відповідь заступник міністра закордонних справ Польщі Владислав Теофіл Бартошевський порадив Орбану залишити ЄС і НАТО, які йому так не подобаються, і дружити з російським диктатором Володимиром Путіним.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.