Неправильні бджоли: під медовий Спас в Україні різко подорожчав мед, а його якість погіршилась

В Україні під медовий Спас подорожчав мед. У роздрібі мед зараз просто золотий. Наприклад, на Rozetka півторакілограмове відерце акацієвого меду пропонується за 494 гривні, у «Сільпо» за баночку 400 грам просять 154 гривні, у «Новусі» такий же коштує вже 189 гривень, на ринку «Столичний» акацієвий мед у фасуванні по пів-кіло - по 224 гривні, а липовий коштує близько 450 гривень за кілограм. Це приблизно на третину дорожче, ніж минулого року, тож «медова інфляція» випереджає загальну по країні (торік — 26,6%). Що відбувається із солодким продуктом?

Як кажуть пасічники, вони продають свій продукт значно дешевше: дрібним оптом літр квіткового (1,5 кілограма) коштує 260-280 гривень, акацієвого – 390 гривень, гречаний, який зараз якраз на підході буде по 350.

Ввеликі оптовики скуповують мед на пасіках по 50 гривень за кілограм, що нерідко нижче за собівартість, розповідає заступник голови асоціації «Бджолярі Буковини» Іван Філіпчук. Він нарікає, що попит на мед з початку війни різко впав, що змусило багатьох бджолярів взагалі піти з цього бізнесу.

«У нас навесні стало на 12 пасік менше – хтось розпродався, хтось просто закрився. Мінус близько 4 тисяч вуликів, і негативна тенденція продовжується», — каже Філіпчук.

При цьому, як зазначив голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензин, мед, що продається в наших магазинах, дуже різний за якістю.

"Фактично немає контролю якості, а це означає, що в меді, навіть найдорожчому, може бути все, що завгодно - і канцерогени, і пестициди, і просто звичайний цукор замість цінного продукту", - говорить Пензин.

Меду багато, продажів мало

За словами Івана Філіпчука, нинішній сезон виявився дуже «врожайним» – меду збирають багато.

«Погодні умови були хорошими. Плюс цього року розширилися площі під медоносними культурами. Наприклад, аграрії посіяли більше гречки, тож зберемо рекордні обсяги гречаного меду. Ми минулого року в окрузі взагалі не мали жодного поля з гречкою, цього року — відразу три», — розповів нам Філіпчук.

Втім, ріки меду не тішать пасічників. Багато хто зіткнувся з тим, що прилаштувати продукт просто нікуди - попит на нього різко впав. Як розповів нам мешканець Житомирської області Роман, який має невелику пасіку, продати мед зараз дуже складно.

“Люди беруть мало. Багато моїх постійних клієнтів поїхали до Європи, інші, почувши, які ціни, стали брати менше - замість трьох літрів замовляють лише по одному. Я спробував якось оживити продаж, запропонував новий продукт - горіхи в меді. Але горіхи теж дорогі, тому невелика баночка виходить не менше ніж 250 гривень, для багатьох дорого. Чекаю на медового Спаса та осені, може, тоді попит активізується», — каже Роман.

За словами Філіпчука, український ринок меду був на підйомі в період карантину по ковіду, тоді продажі просто зашкалювали - люди намагалися зміцнити здоров'я та лікуватися медом. З початком війни ситуація кардинально змінилася, а цього року ще погіршала.

«Продажі меду починають зростати, коли суспільство «оздоровлюється» - люди намагаються вести здоровий спосіб життя, на державному рівні йде кампанія зі зменшення споживання цукру, боротьби з цукровим діабетом. Наразі такого немає, люди обирають те, що дешевше, а це означає, їдять цукор. А мед купують мало, хіба що баночку на Спаса», - зазначив Олег Пендзин.

За словами Філіпчука, любителі меду традиційно віддають перевагу акацієвому, квітковому, гречаному, липовому, із соняшнику. Цього року попит змістився у бік квіткового, найдешевшого.

Бджоли подешевшали, пасіки закриваються

Іван Філіпчук розповідає, що витрати пасічників за останній рік помітно зросли.

«Головним чином – через подорожчання палива. Щоб було багато меду, вулики потрібно постійно перевозити на нові місця, а це десятки кілометрів, які чи не щодня накручують пасічники. Плюс – удвічі за останній рік подорожчала тара. "Банка рік тому коштувала 12 гривень, зараз - 27", - каже він.

При цьому відпускні ціни на дрібному опті більшість пасічників підвищили не надто суттєво. Наприклад, торік літр акацієвого меду продавали по 330, цього року — по 390 гривень. Тобто основне подорожчання йде у роздрібі.

Багато посередників, які скуповують мед великими партіями, а потім його перепродають, і зовсім пропонують пасічникам просто смішні ціни - 50 гривень за кілограм, що, за словами Філіпчука, нижче за собівартість.

І чимало бджолярів віддають продукт навіть за такими низькими цінами, бо просто не знають, куди його прилаштувати. Занижені закупівельні цінники сильно б'ють по галузі.

«У нас закрилося 12 пасік, а це близько 4 тисяч вуликів. Деякі власники пішли на фронт, хтось поїхав до Європи, хтось просто збанкрутував. Окрім низьких цін на мед, є ще одна проблема. Багато пасічників традиційно торгували не лише медом, а й так званими бджолопакетами - бджолиними сім'ями. Їх купували  ті, хто цікавиться швидким бізнесом під сезон: купує навесні бджіл, возить вулики полями, качає мед, заробляє, а восени згортає бізнес.

Бджолярі розраховували, що зможуть реалізовувати бджолині сім'ї по 1,5 тисячі, а змогли продати їх не дорожче за тисячу. Є господарства, в яких на продаж готувалося по кілька тисяч бджолопакетів, порахуйте, які там збитки», — каже Філіпчук.

Бджоли знецінилися через те, що цього року стало набагато менше, ніж зазвичай, пасічників-любителів, тих, хто займався цим бізнесом лише під сезон. Причин, через які підприємці охолонули до меду, кілька – війна, розрив ланцюжків постачання, зниження внутрішнього споживання, подорожчання палива тощо.

«Скільки в результаті у нас меду, який баланс цього ринку – ніхто не знає. Адекватної статистики немає, оскільки велика частка у виробництві приватних домогосподарств і дрібних фермерів, товарного виробництва дуже мало», — додав Пензин.

Більш-менш стабільна ситуація у тих, хто експортує мед до Європи. Україна має невелику, але стабільну квоту на безмитне постачання меду до Європи.

«Там є свої нюанси, потрібно проходити сувору сертифікацію за європейськими стандартами, плюс наші експортери везуть мед у великій тарі, а місцеві оптовики вже розфасовують його у дрібнішу та продають у 7-10 разів дорожче. Але навіть при цьому експорт до Європи нашим бджолярам вигідний. Інша річ, що далеко не кожен пасічник може возити свою продукцію до ЄС. Головна проблема - європейці вимагають, щоб поля, на яких «працюють» бджоли, не були піддані обробці пестицидами. Тобто, в ідеалі, у пасічника мають бути власні поля, а це вже великий витратний бізнес», — пояснив Пензин.

Всі ці проблеми – і внутрішні, і зовнішні – вганяють бджільництво у системну кризу. "Не зрозуміло, які у нас перспективи", - каже Філіпчук. Все йде до того, що меду в Україні вироблятиметься дедалі менше.

Дорого, але без гарантій

Для пересічних українців – споживачів меду – цінний продукт теж стає дедалі проблемнішим. Коштує він недешево, причому цінник тільки зростає. При цьому, як каже Пендзин, якість ніхто не гарантує.

«Великих товарних виробників, тих, хто має свої поля, і може поручитися, що мед- якісний, у нас мало. До дрібних пасічників є питання – де стоять їхні вулики, яка там екологічна ситуація, чи є обробка пестицидами та іншою хімією. Який у результаті мед – «чистий» чи з канцерогенами? Централізовано якість меду в Україні контролюється вкрай слабко. Тому навіть у гарній баночці, купленій дорого та у хорошому магазині, може виявитися повно хімії. Любителі меду намагаються знайти вихід, купують продукт у «перевірених пасічників». Я й сам так роблю, хоч і тут гарантії дуже умовні. Торік мед був «чистим», а цього поля могли сильно обприскати, і він став «брудним». Багато пасічників, щоб заощадити на паливі і не возити вулики по полях, взагалі підсаджують бджіл на цукровий сироп. У результаті виходить досить умовний мед, у якому домінує цукрова складова. Користь від такого продукту – під великим питанням», – підсумував Пензин.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.