НБУ наказав банкам посилити фінмоніторинг - названо критерії
Регулятор розширив список ознак фіктивності бізнесу - хто потрапить під фінмоніторинг.
Національний банк 22 липня розіслав банкам нові рекомендації з фінансового моніторингу, і тепер під посилені перевірки можуть потрапити тисячі підприємців та компаній. Юристка раніше пояснила, як влаштований фінмоніторинг і за що саме банки блокують картки українців. Регулятор виявив, що частина компаній-резидентів проводить операції з ознаками так званих "скруток", і вимагає від банків ретельніше фільтрувати клієнтів. Список підозрілих ознак розширили до 12 пунктів, і формально під них підпадає значна частина малого бізнесу.
Про нові вимоги йдеться у листі Нацбанку №25-0010/65703, на який посилається Delo.ua. За даними видання, Національний банк під час здійснення нагляду за банками виявив здійснення компаніями-резидентами фінансових операцій, які дають підстави вважати, що їх учасники використовують механізм "скруток", і надав банкам рекомендації, як виявляти ознаки фіктивності та мінімізувати ризики протиправного використання банківських послуг.
Регулятор доповнив перелік ознак так званих "компаній-оболонок". Банкам радять звертати увагу на такі критерії підозрілості:
- Незначна кількість працівників без чітких критеріїв "незначності".
- Невеликий розмір статутного капіталу.
- Одноосібний посадово-установчий склад, поширений у малому бізнесі.
- Розбіжності у відомостях про кінцевого бенефіціарного власника.
- Керівники молодого або похилого віку без уточнення вікових меж.
- Часті зміни керівників, власників, адрес чи назви компанії без економічної доцільності.
- Відсутність виробничих потужностей, складів, транспорту чи інших активів для заявленої діяльності.
- Спільні з іншими компаніями IP-адреси, телефони, пошта чи бухгалтери без пояснень.
- Взаємодія з великою кількістю новостворених компаній-контрагентів.
- Незначні задекларовані доходи попри багатомільйонні обороти на рахунках.
- Відкриті кримінальні провадження щодо компанії чи власника у сфері господарської діяльності.
- Контрагенти-нерезиденти, які є лише посередниками, а не виробниками продукції.
Видання зазначає, що теоретично за цими широкими та розмитими критеріями під додаткові перевірки банків можуть потрапити величезна кількість фізосіб-підприємців та юросіб.
Банки перевірятимуть імпортерів на фіктивні операції
Окремо Нацбанк наголосив на контролі за імпортерами. За інформацією Delo.ua, НБУ в документі чітко покладає на банки виконання податкової функції щодо протидії мінімізації оподаткування та скруткам, а також вимагає виявляти бізнесменів, причетних до фіктивних імпортних операцій, які дають змогу виводити капітал з України.
Регулятор навів конкретні приклади підозрілої поведінки імпортерів:
- Перерахування новоствореними імпортерами багатомільйонних сум нерезидентам за вже поставлену продукцію без попередніх передоплат.
- Відсутність документів про транспортування, зберігання та фактичний рух товару.
- Відсутність або мінімальні звичні платежі на рахунках імпортерів - за оренду, комунальні послуги, податки чи зарплату.
- Надходження коштів за продукцію, яка не відповідає заявленому виду діяльності імпортера.
- Невідповідність змісту прибуткових і видаткових операцій за рахунками імпортерів або їхніх контрагентів.
Такі рекомендації фактично означають, що банки посилять моніторинг операцій клієнтів і частіше запитуватимуть додаткові документи чи пояснення щодо джерел коштів і характеру угод.
Що варто знати про фінансовий моніторинг у банках
Раніше Інформатор повідомляв, що фінмоніторинг у банках України суттєво відрізняється від європейської практики. В Україні цей процес нерідко перетворюється на тривалі перевірки з активною комунікацією між клієнтом і банком, тоді як у ЄС підхід має інші акценти.
Також ми писали, що коли банк надсилає запит про фінмоніторинг, отримати його можуть як бізнес і ФОП, так і звичайні фізособи. Адвокат тоді дав конкретні поради, як правильно відповідати банку, щоб уникнути блокування рахунку.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
