Китай змінює зовнішньополітичний курс: чому Пекін відвертається від росії

СЧьогодні економічне зростання Піднебесної сповільнилися, але й західні країни отримали давно небачені темпи інфляції, і єдиний шлях втримати ситуацію — повернутися до нормалізації стосунків. У Пекіні це усвідомлюють, про що яскраво свідчить виступ китайського віце-прем'єра в Давосі. Це добра новина для України, адже попри те, що Піднебесна опікується росією як однією з країн своєї зони впливу, і Заходу, і Китаю не потрібна війна.

Чому Сі змінив курс?

Сі прагне зробити Китай одним із полюсів сили в глобальному світі. У зв’язку із цим виникли економічні та політичні проблеми. У часи Дональда Трампа Пекін увійшов у протистояння зі США, а заодно і з усім колективним Заходом, зокрема з ЄС. Протистояння посилилося після придушення протестів у Гонконзі та нагнітанні ситуації навколо Тайваню. Суперечності настільки загострилося, що це загрожує перерости в Третю світову. Китай вирішив, що треба "скинути пар".

Очільник Китаю Сі Цзіньпін упродовж кількох років проводив політику «закручування гайок», але зараз Компартія під його керівництвом раптово й неочікувано для багатьох  поступово переходить до лібералізації. Тепер вони роблять ставку на м’якшу зовнішню політику та відкритість до світу. Це дає можливість зменшити глобальну економічну кризу та дає надію на уникнення нової холодній війні, пише BBC.

Не в останню чергу підштовхнула Пекін до зміни зовнішньополітичного курсу епідемія COVID-19. Локдаун в Китаї торкнувся всіх сфер життя, починаючи від промислового виробництва, закінчуючи туризмом. Китайська бюрократична машина через свою авторитарність виявилася неспроможною протистояти цьому виклику. У 2022 році китайська економіка уповільнила зростання до 3% — такого не було вже 50 років. Як наслідок країну сколихнули масові протести.

Тому першим свідченням про зміну курсу Китаю стало скасування політики «нульової терпимості» до COVID-19. За прогнозами, відмова від «нульової терпимості» може дати збільшення економіки на обіцяні 5,5 %. Відхід від цієї політики, яку впроваджував Сі, робить можливим відкриття кордонів для людей та інвестицій, зробить Китай відкритішим, а значить, привітнішим до Заходу. За прогнозами, це оживить китайську економіку та активізує світову торгівлю, яка зазнала втрат через пандемію та російське вторгнення до України. Оскільки Китай є другою за розміром економікою світу, це покращить стану справ у глобальній економіці. У Міжнародному валютному фонду заявити, що очікують, що новий прогноз зростання добробуту у світі буде кращим.

«Ми дуже сподіваємося, що рішення Китаю повернутися до відкритості упродовж 2023 року призведе до зростання світової економіки вище за попередні прогнози», — сказала голова МВФ Крісталіна Георгієва.

Рішення Піднебесної покращити відносити з глобальним Заходом, очевидно, не те, чого очікував путін: він хотів би, щоб Китай більше долучився до «хрестового походу» проти США. З іншого боку, відновлення економіки Китаю неминуче призведе до зростання цін на енергоносії, що дасть змогу кремлю отримати більше коштів на війну.

Китай лібералізує політику

Компроміси з бізнесом та громадськістю, на які пішов Пекін, ще рік тому здавалися неможливими. Компартія взяла під контроль не лише економіку, але  всі сфери життя, включаючи  шоубізнес та релігію. Для прикладу, у мечетях в Китаї є портрети Сі Цзіньпіня, що суперечить традиціям ісламу. Партія втручається навіть у дозвілля дітей, адже вони не мають права грати в комп’ютерні ігри, більше, ніж годину на день у вихідні.

Після того, як Сі продовжив період свого правління на безпрецендентний третій термін, витіснивши із влади всіх незгідних, його все більше порівнювали з Мао Цзедуном. Очікувалося, що обмеження зростатимуть, як і контроль партії, але аж ніхто не очікував на лібералізацію. Такі зміни вселяють надію на майбутню гнучкість режиму.

Щоби протистояти цьому, Китай має здійснити реформи. Піднебесна має переорієнтуватися зі старої економічної моделі, яка робила ставку на торгівлю дешевими товарами на експорт, та перейти до сучасної економіки з орієнтацією на внутрішній ринок та створення технологічних продуктів. Не варто забувати про давню кризу на ринку нерухомості та демографічний спад.

Після російського вторгнення в Україну, відчайдушного опору українців та санкцій Заходу, економіка рф перебуває в рецесії. Без підтримки Китаю, який купує російські енергоносії й дає можливість обходити санкції, кремлю було б геть сутужно. Але тягар на шиї у вигляді режиму путіна — не те, чого хотів би Сі.

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі говорили про нову Холодну війну, кінець глобалізації та поділ світу на два блоки. З одного полюсу Китай та сировинні автократії — з іншого ринкові демократії на чолі зі США та ЄС.

Подібна дефрагментація глобальної економіки дорого обійдеться світу, сказала голова МВФ Георгієва, у довгостроковій перспективі світова економіка недорахується від 7 % до 12 % зростання. І найбільше це позначиться на країнах що розвиваються, насамперед в Азії, оскільки вони дуже залежні від вільної світової торгівлі та західних технологій.

Новий курс Сі враховує ці реалії, оскільки вбачає успіх Піднебесної не у війні, а в зростанні економіки, якості життя та людського капіталу в Китаї. Так вважає китаїст Джуд Бланшетт із Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).

Зближення із Заходом

Зміна курсу Сі негайно отримала рішучу підтримку на Заході. У Європі та США зраділи переходу від конфронтації до діалогу, й у відносинах намітилася відлига.

«Ми всі чекаємо на нову холодну війну, але я впевнений, що більшість країн хотіли б відновити добрі зв’язки з Китаєм, як тільки він залишить дурниці та агресивність. Якщо Сі Цзіньпін і далі йтиме обраним шляхом, Китаю буде набагато простіше покращити відносини зі США, Євросоюзом та Японією», — сказав  Джуд Бланшетт.

Минулого тижня китайський віцепрем'єр Лю Хе приїхав до швейцарського Давосу. Він сказав, що Китай повноцінно повертається у світову економіку і вважає за важливе «зміцнювати співпрацю і зберігати мир у роз’єднаному світі». Він зустрівся з главою американського мінфіну Джанет Йеллен і запросив її до Китаю. У Пекін також зібрався держсекретар США Ентоні Блінкен — його візит заплановано на 5–6 лютого.

Але важливішими для Китаю є взаємини з ЄС. Європа не є прямим геополітичним суперником Китаю, але залишається впливовим торговим партнером. До Піднебесної планує здійснити візит президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр Італії Джорджа Мелоні, а на весну заплановано саміт ЄС-Китай.

Америка та європейські лідери зацікавленні в припиненні війни в Україні, тому, можна очікувати, що їхня позиція стане для Китаю поштовхом, аби тиснути на росію щодо припинення війни. Водночас не варто сподіватися, що Пекін повністю відмовиться від свого союзника, адже це суперечить тій ролі одного з полюсів світу, що її визначив для себе Китай. Саме тому Піднебесна допомагає кремлю, ризикуючи потрапити під західні санкції. Але всьому є своя межа і ми бачимо що Пекін не готовий, до прикладу, постачати у рф зброю і потрапити під санкції, аби тільки путін отримав можливість убивати більше українців.

Нагадуємо, що Китай, росія та Південна Африка оголосили про спільні військово-морські навчання. Інформатор також писав про те, що Сі та путін провели онлайн-конференцію напередодні Нового року.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.