Міністерство внутрішніх справ України опублікувало понад тисячу кримінальних справ, що розкривають жахи голодомору 1932-1933 років. Ці матеріали підтверджують, що голод був організованим актом геноциду, спрямованим на знищення українського народу
Міністерство внутрішніх справ України, разом з Музеєм Голодомору, зробило доступними тисячі кримінальних справ, що стосуються злочинів радянського режиму під час Голодомору. Ці документи тепер можна знайти на електронній карті. Щоправда, матеріали мапи надто чутливі для перегляду.
За словами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, в рамках проекту оцифровано та опубліковано понад тисячу архівних справ. Також надано відомості про іншу частину документів, що були знищені в 1956 році.
"Ці матеріали чітко підтверджують, що голод був не випадковістю, а свідомо організованим інструментом для упокорення українського народу. Це треба пам'ятати, аби зберегти свою свободу", — наголосив Клименко.
Клименко додав, що Голодомор — тяжкий і цинічний злочин проти людяності. Трагедія українського народу, спричинена Росією, яка чинить так само, як і радянські вожді.
"Це підтверджують документи та спогади очевидців тих подій. Так Росія чинить й зараз, катуючи голодом полонених воїнів та цивільних", - зазначив голова МВС України.
В Україні три великі голоди, які стали частиною трагедії народу, відбулися у 1921-23, 1932-33 та 1946-47 роках. Щорічно в четверту суботу листопада вшановують пам’ять жертв Голодоморів.
Хоча точна кількість жертв голодоморів досі невідома, дослідники вважають, що мільйони українців загинули від голоду. Сьогодні близько 30 країн визнали Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу, і процес визнання пришвидшився після початку війни Росії проти України.
Киян 23 листопада закликають запалити свічку пам'яті на підвіконні, щоб згадати жертв Голодомору. Ближче до вечора усіх, хто бажає вшанувати пам'ять загиблих ґрунтовніше, закликають прийти до Національного музею Голодомору-геноциду.
Також ми писали про те, що у Києві розроблять концепцію меморіалізації загиблих захисників та захисниць. Таке рішення було прийняте на першому засіданні Координаційної ради з підготовки та впровадження Концепції меморіалізації у Києві під егідою міського голови. Причина проста - надто велика кількість запитів та клопотань щодо встановлення пам'ятних знаків, меморіальних дощок тощо.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.