У Мін’юсті наголошують, що мова не про помилування, а про чітку процедуру умовно-дострокового звільнення, яка дозволяє поєднати посилення армії та ресоціалізацію громадян
В Україні вже понад 10 тисяч засуджених скористалися правом замінити колонію на службу у Збройних силах. Вони вступити до лав ЗСУ за спеціальною процедурою. У Мін’юсті пояснюють: закон не стосується осіб, засуджених за тяжкі злочини, натомість дозволяє тим, хто хоче спокутувати провину, зробити це на полі бою.
Про це повідомили у Міністерстві юстиції, коментуючи результати програми мобілізації ув’язнених. Як зазначають у відомстві, ініціатива діє з травня 2024 року, коли президент Володимир Зеленський підписав закон, що дозволяє мобілізувати окремі категорії в’язнів. Вона стала частиною стратегії держави, яка поєднує підсилення обороноздатності країни та ресоціалізацію громадян, які відбували покарання.
"Умовно-дострокове звільнення не є помилуванням, а чітко регульованим інструментом. Таким чином держава одночасно зміцнює армію та дає людям шанс повернутися до суспільства у статусі захисників", - зазначили в Мін’юсті.
Закон суворо обмежує категорії осіб, які можуть бути мобілізовані. До лав ЗСУ не допускають засуджених за умисні вбивства з особливою жорстокістю, сексуальне насильство, тяжкі корупційні злочини або злочини проти національної безпеки.
Згідно з процедурою, мобілізувати можуть лише тих, у кого до завершення строку покарання залишається не більше трьох років. В’язень подає заяву на участь у службі, проходить медичну та психологічну перевірку, після чого суд розглядає його клопотання. Якщо рішення позитивне - особу звільняють умовно-достроково і направляють до територіального центру комплектування, де укладається контракт на військову службу.
За інформацією Мін’юсту, колишні в’язні проходять службу переважно у штурмових або інженерно-штурмових підрозділах, які підпорядковуються Міноборони. Програма у відомстві не є альтернативою російській практиці, де засуджених примусово відправляють на війну. В Україні участь у мобілізації - виключно добровільна.
Станом на кінець літа 2024 року близько 5 тисяч ув’язнених вже виявили бажання служити, серед них - перші жінки. До осені 2025 року кількість таких випадків збільшилася вдвічі.
За даними судової статистики, майже 20 тисяч кримінальних проваджень призупинено через мобілізацію фігурантів справ. Тільки від початку 2025 року суди встигли призупинити ще 4 724 провадження. Для порівняння: протягом усього 2024 року таких рішень було 5 441. Ця статистика свідчить, що практика зупинок проваджень не лише зберігається, а й поступово набирає обертів.