Єврокомісія обговорює модель "зворотного розширення" для України - часткове членство ще до завершення всіх умов для повноправного входження до блоку
У Брюсселі обговорюють нестандартну модель вступу України до Євросоюзу - країна могла б отримати часткові права члена ще до того, як виконає всі умови реформ. Відкриття переговорних кластерів для України набрало нового темпу саме тоді, коли дипломати почали шукати нестандартні рішення для прискорення євроінтеграції. Концепція отримала неофіційну назву "зворотне розширення" і активно обговорюється серед чиновників ЄС. Ідея покликана утримати Київ у орбіті Євросоюзу під час тривалого очікування повного членства.
Особливий план, який міг би надати Україні форму часткового членства вже найближчим часом, готує Єврокомісія, про що пише Politico з посиланням на кількох дипломатів та чиновників ЄС. Якщо план буде ухвалено, це стане суттєвою зміною підходу до надання статусу членства - Україна отримала б його ще до завершення всіх реформ, необхідних для повноцінних привілеїв члена блоку. Дипломати описують цю модель як "зворотне розширення".
За задумом Єврокомісії, йдеться про так зване "членство-лайт" - Україна спочатку приєднується до блоку, а потім поетапно отримує права та зобов'язання. Неформально цю модель підтримав президент Франції Еммануель Макрон - вона передбачає де-факто місце України за столом ЄС та часткові повноваження в ухваленні рішень ще до 2027 року, навіть якщо всі 35 переговорних глав не будуть закриті.

Брюссель вважає цю пропозицію привабливою, оскільки вона дала б Києву час завершити реформи демократичних інституцій, судової системи та політичних структур. Водночас це знижує ризик того, що Україна відмовиться від євроінтеграційних амбіцій і відвернеться від Заходу.
Аби подолати внутрішній спротив, Єврокомісія та данське головування в ЄС взяли курс на "фронтлоудинг" - просування технічних реформ та моніторинг їх виконання так, ніби формальні переговори про вступ вже тривають, до досягнення одностайності. На нещодавній неформальній зустрічі міністрів ЄС у Львові з віцепрем'єром України вони підтримали десятипунктовий план реформ на поточний рік. Він зосереджений насамперед на зміцненні роботи в рамках "Кластера 1 - Основи".
План також має сприяти реалізації заявленої мети України - приєднатися до ЄС до 2027 року як частини потенційної мирної угоди з Кремлем. Зеленський заявив, що "технічно ми будемо готові у 2027 році".
Єврокомісія просуває "поступову інтеграцію" як спосіб підтримати динаміку розширення, проте критики застерігають - це може залишити країни-кандидати в невизначеному стані надовго, якщо сприйматиметься як замінник повного членства. Брюссель розглядає унікальні формати для України, що передбачають поетапне залучення до прав членів блоку, зокрема "попередній захист" та поступове відкриття ринків ще до фінального вступу.
Зеленський публічно назвав 2027 рік стратегічною метою та запорукою безпеки континенту. Проте лідери Польщі та Німеччини налаштовані скептично - канцлер Фрідріх Мерц виключив можливість приєднання з 1 січня 2027 року через процедурні вимоги. Президент Польщі Кароль Навроцький назвав таку перспективу "малодосяжною".
Чиновники ЄС у коментарях Politico пишуть, що жодних "коротких шляхів" щодо реформ не буде - членство в ЄС дає переваги лише тоді, коли країна проходить "трансформацію через процес розширення". Щоб обійти угорський спротив, ЄС спочатку планує дочекатися результатів парламентських виборів в Угорщині. Після чого - за потреби - зверне до США з проханням вплинути на Орбана або навіть позбавить Угорщину права голосу.
Як писав Інформатор, Польща довго вважалася ключовим прихильником входження України до ЄС, але останнім часом ситуація ускладнилась. За словами польського депутата, євроінтеграція України викликає спротив у Польщі з економічних причин - варшавські фермери та бізнес побоюються конкуренції з боку дешевшої української продукції. Польська сторона не заперечує євроінтеграцію України принципово, але хоче захисних механізмів, які пом'якшать вплив на польську економіку. Це ускладнює єдину позицію ЄС і додає Брюсселю аргументів на користь поетапної, а не блискавичної інтеграції.
Посол ЄС в Україні оцінює реалістичні строки приєднання України до ЄС є значно пізнішими, ніж 2027 рік, на якому наполягає Зеленський. Темп визначається насамперед прогресом у реформах, а не політичними бажаннями.