Єврокомісія офіційно запропонувала продовжити тимчасовий захисний статус для українців до березня 2028 року, проте країни ЄС можуть виключити чоловіків призовного віку
Єврокомісія офіційно запропонувала продовжити дію Директиви про тимчасовий захист для українських біженців ще на рік. Раніше кількість українців під тимчасовим захистом у ЄС стрімко скоротилася всього за місяць. Водночас країни-члени Євросоюзу можуть отримати право не надавати цей статус чоловікам призовного віку - для них передбачено звичайну процедуру надання притулку. Ті, хто вже перебуває в ЄС зі статусом тимчасового захисту, його збережуть.
Про це заявив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер. Пропозиція Єврокомісії передбачає збереження захисту для всіх категорій українців, окрім чоловіків призовного віку - щодо них остаточне рішення залишається за державами-членами. Фінальне рішення Ради ЄС очікують до кінця липня.
Єврокомісар запропонував продовжити тимчасовий захист до 4 березня 2028 року, втім не для тих чоловіків, які приїдуть в країни ЄС.
"Наша пропозиція передбачає, що тимчасовий захист не повинен надаватися новоприбулим особам, яким не дозволено виїжджати з України через їхні військові зобов'язання згідно з українським законодавством, і саме це просила від нас Україна, і саме це ми робимо. І це також відображає обговорення з державами-членами, звісно", – заявив єврокомісар, натякаючи на чоловіків.

Якщо Рада ЄС підтримає пропозицію Єврокомісії, чоловіки призовного віку, які звертатимуться по захист у країнах Євросоюзу, проходитимуть індивідуальну процедуру розгляду справи. Це складніший і тривалий процес порівняно з автоматичним тимчасовим захистом. Гарантій позитивного результату такого розгляду немає.
Для тих, хто вже перебуває в ЄС зі статусом тимчасового захисту, нічого не зміниться - їхній статус залишиться дійсним. Дискусія стосується лише тих, хто звертатиметься по захист після набрання чинності оновленою директивою. Мільйони українців за кордоном вже ухвалюють рішення про подальше життя на тлі цих дискусій.
На засіданні Ради ЄС із внутрішніх справ у Люксембурзі на початку червня міністри оприлюднили свої позиції, і єдності серед них не виявилося. Троє великих гравців - Німеччина, Швеція та Польща - публічно підтримали ідею виключення чоловіків призовного віку із системи тимчасового захисту. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт сказав, що для таких чоловіків може діяти звичайна процедура надання притулку - тобто статус біженця замість автоматичного тимчасового захисту. Добріндт сказав, що "дуже впевнений" у досягненні рішення саме в цьому напрямку.
Міністр міграції Швеції Йоган Форсселль підтримав цей підхід і назвав "розумною" ідею виключити з тимчасового захисту тих, хто має заборону на виїзд з України.
Польща теж підтримала обмеження. Заступник міністра внутрішніх справ Мацей Душчик зазначив, що Варшава загалом погоджується з пропозицією не надавати тимчасовий захист особам призовного віку, які й так не мають права залишати Україну. Водночас Польща назвала "неприйнятним" так званий географічний підхід - відмову у захисті людям із регіонів, що вважатимуться безпечними.
Як писав Інформатор, Ірландія раніше оголосила про запуск нової схеми дозволів на перебування для українців - як альтернативу тимчасовому захисту. Дублін вирішив перейти на власну систему після того, як дія загальноєвропейської директиви почала викликати дедалі більше запитань. Детальніше про ірландську схему дозволів для українців Інформатор писав раніше.
Ще одна держава ЄС - Чехія - відкрито порушила питання про скорочення кількості українських біженців, посилаючись на перевантаженість системи. Прага розглядає варіанти обмеження доступу до захисту і перегляду умов перебування. Подробиці про те, як у Чехії хочуть позбавити біженців захисту, також ми писали в окремому матеріалі.