Лідера ОУН Андрія Мельника та його дружину перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі
На церемонії були присутні Володимир Зеленський та Кирило Буданов
Прах полковника Армії УНР та голови ОУН Андрія Мельника і його дружини Софії 25 травня перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі у Київській області після більш ніж шести десятиліть на чужині. Це повернення стало першим кроком реалізації ідеї Національного пантеону, де мають бути поховані українські герої минулого й сьогодення. Президент Володимир Зеленський особисто відреагував на цю подію, назвавши її символом живої національної пам'яті. Глава держави також подякував усім, хто доклав зусиль для відродження пантеону українських героїв.
Про це Зеленський написав у своєму офіційному Telegram-каналі у травні 2026 року. Повернення останків стало можливим після рішення Кабінету міністрів України: 15 травня 2026 року уряд видав розпорядження №460, яким затвердив план заходів з організації перепоховання. Місцем вічного спочинку визначено Пантеон видатних українців на Національному військовому меморіальному кладовищі у Києві.
"Полковник Андрій Мельник повернувся в Україну іншу: не ту, яку змушений був залишити, а ту, про яку мріяв. Мріяв він і ще тисячі інших таких значимих українських постатей. Я дякую усім, хто справді старається, щоб наша українська національна пам'ять залишалася пам'яттю живою", - заявив Зеленський.
Як повідомляє Суспільне, останки другого очільника ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник вже перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі у Київській області. На церемонії були присутні президент України Володимир Зеленський, керівник Офісу президента Кирило Буданов, очільник МЗС Андрій Сибіга та низка українських політиків і військових.
19 травня 2026 року в Люксембурзі відбулася ексгумація тіл голови ОУН, полковника Армії УНР Андрія Мельника та його дружини Софії. Повернення подружжя на рідну землю відбулося через кордон зі Словаччиною на Закарпатті. На кордоні відбулася символічна церемонія зустрічі лідера ОУН за участі захисників, ветеранів, ліцеїстів та духовенства.
У церемонії взяли участь заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук, посол України в Бельгії та Люксембурзі Ярослав Мельник, голова УІНП Олександр Альфьоров та керівник ОУН Богдан Червак. Верещук зазначила, що повернення історичних постатей на батьківщину має глибокий символічний сенс і пов'язане зі зміцненням національної пам'яті, а ці люди боролися за майбутню Україну, яку нинішнє покоління вже має можливість захищати як суверенну державу.
Хто розпочав масштабну програму відновлення пантеону
Зеленський заявив, що готуються рішення щодо полковника Євгена Коновальця та "інших сильних історичних постатей". Процес розпочався ще в січні, коли з дорученням Президента Зеленського почалася робота із розгляду можливості повернення в Україну борців за незалежність, і перші кроки поступово втілилися у спільну роботу багатьох людей.
Україна не тільки повертає своїх героїв, а показує усьому світові, що історична пам'ять, гідність і честь нації для неї стоять на першому місці.
Ким був полковник та чому його прах опинився за кордоном
Андрій Мельник був військовим і політичним діячем, соратником Коновальця, співорганізатором Січових стрільців та співзасновником УВО. Під час Другої світової війни він керував ОУН із Німеччини та був ув'язнений нацистами в концтаборі Заксенгаузен. З Софією Федак вони побралися у 1929 році після його звільнення з польської в'язниці, а по війні Мельник жив у Люксембурзі, займався консолідацією еміграції та ініціював створення Світового конгресу українців.
Понад шість десятиліть спокій видатного подружжя оберігала монарша родина Люксембургу, але настав час повернутися додому. Під час церемонії на знак пошани труни вкрили державними прапорами й вишитими українськими рушниками з гуцульськими орнаментами, пластуни здійснили урочистий чин передачі землі з Красного поля, адже саме Андрій Мельник як голова ОУН долучився до створення Карпатської Січі.
Ідея Пантеону та повернення українських діячів
У Києві може бути створений Національний Пантеон, у якому будуть захоронені українські герої минулого й сьогодення, а ідея такого некрополя - об'єднати націю й показати образ сильної, єдиної України. Повернення Мельника стало практичним втіленням цього задуму - першим реальним кроком після місяців обговорень. 27 березня 2026 року в Офісі президента пройшла нарада щодо цього питання за участі очільника ОП Кирила Буданова.
Серед пропозицій для майбутнього пантеону були провідник ОУН Степан Бандера, похований у Мюнхені, а також головний отаман Армії УНР Симон Петлюра, що нині похований у Парижі. Ця програма - лише початок масштабної роботи з повернення українських героїв, адже багато могил перебувають у загрозливому стані.
Мельник, Бандера та ОУН - частина єдиної спадщини
Повернення Андрія Мельника органічно вписується у ширший процес відновлення зв'язку сучасної України з її національно-визвольним рухом. Степан Бандера - ще один провідник ОУН - є постаттю, яка займає особливе місце як в українському, так і у російському наративах. Вперше преса згадує ім'я Степана Бандери на зламі 1935-36 років, під час судового процесу після замаху на міністра внутрішніх справ Польщі. Обидва діячі - Мельник і Бандера - уособлюють різні крила одного руху, що боровся за незалежність задовго до того, як вона стала реальністю.
Зеленський у своєму дописі підкреслив, що на шляху повернення Мельника не було розбрату - того, що раніше "збивав Україну з ніг". Детальніше про життя та спадщину Степана Бандери як символу визвольного руху можна дізнатися з окремого матеріалу. Перепоховання Андрія Мельника в Україні стане потужним символом тяглості боротьби за незалежність від часів перших визвольних змагань до сьогодення, об'єднуючи покоління українських воїнів у єдиному меморіалі слави.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
