Відмова від усіх балетів Чайковського не врятувала жодного життя: Раду Поклітару про долю російської культури

Раду Поклітару висловив своє ставлення до музики Чайковського в українських театрах, згадав Чулпан Хаматову та Сергія Безрукова, і чому не здав білоруський паспорт

Раду Поклітару
Раду Поклітару під час вийни встигає працювати у своєму театрі та займатися постановками за кордоном

Творець і постійний керівник "Київ Модерн-балету" Раду Поклітару, а також суддя шоу “Танцюють всі!” повністю відновив під час війни роботу свого театру і навіть встигає займатися постановками в інших країнах. Але при цьому вважає, що не на часі зараз займатися російською культурою і не тільки виключив зі свого репертуару три балети Чайковського, а й відмовляється ставити російську класику, коли йому пропонують це зробити в іншій країні. Також в інтерв'ю проєкту "Наодинці" YouTube-каналу ТСН він розповів про контакти з російськими зірками на початку війни та розчарування в другому "батьку".

"Мені телефонувала Чулпан Хаматова. На той момент вона вже була в Латвії. Страшно вибачалася і плакала в трубку. Але потім якось дивно. Я покликав її на прем'єру "Вія" в латиському театрі - це був наш український проєкт, тільки трупа місцева. Але у Чулпан не було можливості прийти. Я не знаю, з чим це було пов'язано. Але я поважаю її за те, що вона дотримується чіткої антивоєнної позиції. І я так думаю, що чим більше справжніх великих артистів з великої літери дотримуватимуться такої позиції, то більше в нашому таборі людей. Тим емоційно ми ближче до перемоги.

Дуже цікаво те, що багато людей до війни були одними, а стали іншими. Не знаю, який зараз Женя Миронов. Думаю, що він змушений змінитися в будь-якому разі. Але до війни був абсолютно інтелігентною, розумною і дотепною людиною. 

Під час війни в багатьох траплялися страшні метаморфози. Я закінчував пермське училище, де в педагогічному складі є людина, яку я називав своїм другим батьком. А він завжди пишався тим, що я його так називаю. Він справив величезний вплив на мене як на особистість і розширив мій музичний кругозір. Але я був вражений, коли дізнався, що він займає антиукраїнську позицію і називає всіх українців фашистами. При цьому він знає, що я живу в Україні і де-факто я є українським хореографом. Я зрозумів, наскільки телевізор і пропаганда може, як ракова пухлина, вразити свідомість порядної, розумної людини і змінити її. І це страшно. 

Із Сергієм Безруковим спілкування неможливе ні під яким приводом. Це теж страшне розчарування. Я не знаю, що має статися, щоб ми знову почали спілкуватися. Боюся, що це зовсім неможливо уявити. Я думаю, що Сергій прекрасно розумів, якою буде моя відповідь, якщо він мені напише", - згадує Раду Поклітару.       

Ми відмовилися від трьох балетів Чайковського
Ми відмовилися від трьох балетів Чайковського

Припинивши спілкування з росіянами, Поклітару також відмовився і від російської культури. Керівник театру вважає, що зараз зовсім не на часі ставити вистави на музику їхніх композиторів. Тому прибрав із репертуару "Київ Модерн-балету" три постановки на музику Чайковського. Але при цьому вірить, що коли-небудь їхні твори повернуться в театри.

"Київ Модерн-балет" виключив із репертуару все, що має стосунок до російської культури. А це величезний пласт. Серед них три балети на музику Чайковського, "Пікова дама" і "Палата номер 6" Чехова. Мені пропонують інші робити "Пікову даму", але я відмовляюся.

Я не думаю, що це приносить якусь фактичну користь. Точно, що відмова від усіх балетів Чайковського не врятувала жодного життя на фронті і не врятувала жодної дитини. Але моє внутрішнє відчуття, як людини, що зараз це не на часі. І я знаю точно, що все під цим Сонцем тимчасове - все мине. Буде цей період, коли цей кенселінг закінчиться і все повернеться на круги своя в тому чи іншому вигляді. Але саме зараз, у цю гостру фазу, точно не треба займатися популяризацією російської культури", - каже хореограф. 

Ми не їздимо зараз на гастролі за кордон, тому що дуже важко гарантувати, що прикордонна служба випустить чоловіків
Ми не їздимо зараз на гастролі за кордон, тому що дуже важко гарантувати, що прикордонна служба випустить чоловіків

При цьому він продовжує створювати нові вистави для свого театру і Поклітару вдалося у воєнний час відродити свій театр. Єдина різниця з довоєнним часом у тому, що трупа перестала виїжджати на гастролі за кордон.

"Ми не їздимо зараз на гастролі за кордон, тому що дуже важко гарантувати, що прикордонна служба випустить чоловіків. Гастролі можна організувати, а потім потрапити в ситуацію, що ти не можеш виконати взяті зобов'язання перед закордонними колегами. Насамперед через проблеми з документами. Хоча я вільно переміщаюся з України в країни Європи і назад тільки тому, що я не громадянин України. У мене є білоруський паспорт, тому що його неможливо здати. Оскільки немає посольства Білорусі в Україні. Та і його просто не візьмуть назад. А живу я як громадянин Молдови", - розповідає Раду. 

Проблема, з якою зіткнулися всі українські театри зараз у тому, що багато артистів виїхали за кордон. Різниця тільки в тому, що іноземні резиденти зробили це ще до початку вторгнення. 

"Японську балерину, яка працювала в одному з наших театрів, із чоловіком українцем і маленьким сином у наказовому порядку коштом японського уряду вислали з країни десь за два тижні до початку війни. Їм дали квитки і сказали: "Ви повинні виїхати". І це в той час, коли всі ми думали, буде війна чи ні. А всі розвідки світу вже знали, що війна буде неминуче. Ось це мене вражає", - згадує Поклітару.

Свого Расті Поклітару взяв з притулку для тварин
Свого Расті Поклітару взяв з притулку для тварин

Сам же Раду Поклітару виїжджав із Києва в перший день війни в такому поспіху, що забув удома теплі речі. Хоча при цьому взяв усе необхідне для свого собаки.

"У день початку війни я був у Києві вдома. Буквально напередодні війни я якраз закінчив будувати будинок. За пів години я зібрався, взяв собаку під пахву і виїхав у бік Львова, просто на захід. Тікав, як і мільйони людей від війни, бо я не знав чого чекати. Звісно, з висоти прожитих цих двох із гаком років я, звісно ж, спокійно б зібрався, усе підготував би, усе вимкнув б і поїхав, можливо, через два-три дні. До речі, тоді, для собаки я взяв усе: одяг, корм, повідці і таблетки. А сам поїхав навіть без куртки. От як був у светрі, так я в ньому і поїхав у лютому", - каже хореограф.

Його новий пес Расті, напевно, найближча для нього істота. Навіть на зйомку інтерв'ю він прийшов разом із ним. Каже. що ніколи з ним не розлучається і Расті поруч із ним у всіх його поїздках не лише по Україні, а й за кордон.

"Собаки діляться на дві категорії. Одні, це ті, які бояться грози, грому, вибухів і гучних звуків. А іншим - все одно. Мій собака Расті дуже боїться грози, грому і жахливо боїться вибухів. Дивно, що він зміг провести паралель між тривогою і подальшими вибухами. І тепер у нього паніка на звук повітряної тривоги навіть якщо вибухів потім немає. Він одразу починає кудись ховатися", — каже Поклітару.  

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube