Криза державного управління: Железняк вказав на причини проблем в Раді і не прогнозує покращень
Ярослав Железняк заявив, що бездіяльність парламенту ставить під загрозу отримання критично важливого фінансування від міжнародних партнерів. Також він розповів, чому в Раді досі продовжується криза
Народний депутат Ярослав Железняк на тлі кризи з нардепами заявив про проблеми в роботи Верховної Ради. За його словами, перший квартал 2026 року завершується для українського парламенту повною втратою дієздатності. Він назвав поточний пленарний тиждень "абсолютно провальним". Нардеп додав, що через брак голосів засідання у вівторок уже скасували, а подальші плани Верховної Ради на середу та четвер не мають потенціалу, щоб ухвалити рішення.
Про це він написав у телеграм-каналі. Він стверджує, робота парламенту йде важко.
"Цей тиждень буде останній пленарний у березні. Тобто на ньому закінчується перший квартал 2026 року. Він буде абсолютно провальний. Вже відмінили вівторок (через брак голосів), середа-четвер буде теж без потенціалу", – написав нардеп.
Він також звернув увагу на виконання зобов’язань України перед міжнародними партнерами. За його словами, станом на зараз "по всім програмам, прив'язаним до грошей (Ukraine Facility, DPO Світового банку, МВФ), не виконано і не буде виконано до кінця кварталу 25 пунктів, які стосуються Верховної Ради". У цьому контексті депутат припустив, що країна може втратити фінансування обсягом мільярди євро.
"Це по програмам десь ризик втратити 7 млрд євро", – додав Железняк.
Також він додав, що цього тижня "вперше навіть не збирали пропозиції від комітетів". Железняк також вважає, що жодної стратегії виходу з піке наразі немає. Спроба зібрати голів комітетів в Офісі Президента під керівництвом Кирила Буданова 20 березня провалилася (зустріч просто скасували). Уряд, за його словами, не комунікує з депутатами, а особисті зустрічі фракції з президентом, на думку нардепа, лише погіршують ситуацію. Депутат пояснив, чому, на його думку, модель взаємодії Банкової з "Слугами народу" більше не працює.
"Президент досі живе в парадигмі 2019-го року: коли вважав депутатів просто "зеленими кнопками", які зобов'язані йому всім. Але за 7 років депутати подорослішали. Зараз триває своєрідна "продльонка", і депутати переконані, що більше нічого не винні президенту", – написав Железняк.
Він також вважає, що "ніякого плану чи стратегії, як це вирішити, немає", а поточна ситуація, за його оцінкою, є не лише парламентською, а "кризою державного управління", де Верховна Рада стала "публічним дзеркалом процесів".
Серед причин демотивації парламентарів Железняк назвав відсутність їхнього майбутнього у нових політичних проєктах Зеленського, корупційні скандали навколо оточення президента (зокрема, згадки про "інвестиційні фонди" на островах Ангілья) та недієздатність Кабінету Міністрів.
"Це не парламентська криза. Це криза державного управління. Рада тут стала публічним дзеркалом всього процесу", – резюмував нардеп.
Криза у Верховній Раді
Український парламент переживає непрості часи. Засідання нерідко проходять із невеликою кількістю депутатів у сесійній залі, а окремі з них завершуються достроково. Зокрема, 13 березня парламент працював близько півтори години, після чого засідання завершили, а депутати оголосили перерву майже на десять днів.
Раніше про зниження ефективності роботи парламенту також заявляв народний депутат Дмитро Разумков. За його словами, така тенденція спостерігається останнім часом, а підтримка законопроєктів у залі зменшується. Тим часом Володимир Зеленський закликав парламентарів або повноцінно працювати або йти служити.
Своєю чергою народна депутатка Мар'яна Безугла закликала колег активніше відвідувати засідання та брати участь у роботі Верховної Ради.
Ситуація погіршилася після відставки Андрія Єрмака з посади голови Офісу Президента. Як повідомляли джерела в парламенті, саме Єрмак займався "ручним" збором голосів та організацією роботи монобільшості.
Його наступник Кирило Буданов обрав іншу тактику, він уникає мікроменеджменту та "офісного авторитаризму", виступає за "контрольовану демократію". Проте така зміна підходів призвела до того, що внутрішня дисципліна в "Слузі народу" остаточно посипалася. Депутати відчувають себе покинутими, побоюються антикорупційних розслідувань і дедалі частіше ігнорують урядові ініціативи.
Як писав Інформатор, 10 березня парламент не підтримав урядовий законопроєкт щодо підвищення податків. За словами Ярослава Железняка, до кінця березня Україна має виконати низку умов для продовження фінансування.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Нардепка від "Слуги народу" Володіна написала заяву про відставку - Гончаренко
- Слуги народу не хочуть голосувати за урядовий законопроєкт про підвищення податків
- Уряд Свириденко роздав українцям 55 млрд грн лише у 2026 році, а хоче зібрати з них додаткових податків на 60 млрд грн - нардеп Железняк дивується цій логиці
