На виконання ухвали суду про витребування доказів ПрАТ "Київстар" надало інформацію, що електронні комунікаційні послуги по номеру телефону в період часу з 12.08.2024 року до 13.08.2024 року включно надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ "Київстар" знеособлено (анонімно), без укладення письмового договору або реєстрації, та за жодною особою номер зареєстрований не був
Жінку просять закрити заборгованість за кредитом у розмірі 33 550 гривень. Однак вона відмовляється, бо вона виникла через шахраїв, які здійснили самостійну заміну SIM-карти Київстар. Про це йдеться у рішенні Турківського районного суду Львівської області, опублікованому 29 серпня 2025 року.
13.08.2024 між ТзОВ "Споживчий центр" та жінкою укладено кредитний договір. Їй надали кредит у сумі 6 тисяч гривень, строком на 124 дні. Однак, вона свої зобов'язання належним чином не виконала, порушила умови кредитного договору, в результаті чого станом на 14.12.2024 року утворилась прострочена заборгованість у розмірі 33 550 гривень. Громадянка заперечила факт підписання нею та укладення спірного кредитного договору, оскільки таких дій не вчиняла, кошти не отримувала, а відбулося шахрайство з боку невідомих осіб. Після виїзду за кордон з 10.08.2024 року не зверталася до ТзОВ "Споживчий центр" із жодними пропозиціями про отримання кредитів, не підписувала у будь-якій формі жодних договорів, заявок. У ТзОВ Споживчий центр" була наявна інформація про неї, оскільки раніше, до виїзду за кордон, користувалася послугами ТзОВ "Споживчий центр", проте усі свої зобов'язання були виконані і будь-які борги відсутні, що підтверджується кредитним звітом УБКІ від 09.01.2025 року. Щодо фінансового номера телефону Київстар, зазначає, що дійсно цей номер належав їй, проте не користувалася ним вже понад рік.
На виконання ухвали суду про витребування доказів ПрАТ "Київстар" надало інформацію, що електронні комунікаційні послуги по номеру телефону в період часу з 12.08.2024 року до 13.08.2024 року включно надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ "Київстар" знеособлено (анонімно), без укладення письмового договору або реєстрації, та за жодною особою номер зареєстрований не був. Згідно з даними інформаційних систем компанії, 09.08.2024 року здійснено самостійну заміну SIM-карти з номером на іншу SIM-карту з тим самим телефонним номером, без залучення фахівців ПрАТ "Київстар" або фахівців спеціалізованих партнерських магазинів "Київстар". Телефонний номер протягом 2024 року не здійснював портацію (послуга з перенесення номера до мережі іншого оператора зв'язку України). Перебування SIM-карти з телефонним номером у міжнародному роумінгу на території України в період часу з 12.08.2024 року до 13.08.2024 року включно, комунікаційним обладнанням ПрАТ "Київстар" не зафіксовано. Як видно з матеріалів справи спірний кредит було укладено 13.08.2024 року за допомогою одноразового ідентифікатора (кода) Е754, отриманого в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації на сайті.
Суд відмовив у задоволенні первісного позову ТзОВ "Споживчий центр" до жінки про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зустрічний позов громадянки до ТзОВ "Споживчий центр" про визнання кредитного договору недійсним задовольнили. Кредитний договір від 13.08.2024 року, укладений між сторонами, визнали недійсним.
"Дослідженими доказами судом встановлено, а позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) не спростовано належними та допустимими доказами, що відповідач під час укладення кредитного договору від 13.08.2024 року, не зверталася до ТзОВ "Споживчий центр" із жодними пропозиціями про отримання кредитів, не підписувала у будь-якій формі жодних договорів, заявок, а також не отримувала жодних кредитних коштів від позивача. Належних та допустимих доказів того, що з боку жінки була вчинена будь-яка дія, направлена на укладення цього договору та на отримання коштів матеріали справи не містять. Таким чином вбачається порушення вимог ч. 3 ст. 203 ЦК України - відсутнє волевиявлення та внутрішня воля позивача за зустрічним позовом на його укладення, а також спірний договір не відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину. Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, здійснив оцінку поданим доказам, суд дійшов висновку, що позивач за зустрічним позовом подала суду належні та допустимі докази на підтвердження обставин, на які вона посилалася в зустрічному позові, відповідач за зустрічним позовом не спростував доводів позивача за зустрічним позовом, а тому зустрічний позов підлягає до задоволення", - наголосив суд.