Китайці у російській формі: полонені розповіли в Києві, як потрапили на війну і чому більше не вірять РФ
СБУ провела пресконференцію з військовополоненими громадянами КНР, які воювали за Росію. Чоловіки стверджують, що їх втягнули в конфлікт через фейкову пропаганду, обіцяні гроші не заплатили, а в армії РФ іноземців використовують як робочу силу
У столиці України відбулася резонансна пресконференція з участю двох громадян Китайської Народної Республіки, які опинилися в українському полоні після служби у лавах збройних сил Росії. Захід був організований СБУ, а самі військовополонені розповіли подробиці свого шляху до російської армії, будні на фронті й дезінформацію, яку споживали до потрапляння на війну. Обидва затриманих - Чжан Ренбо та Ван Гуанцзюн - стверджують, що були зараховані до 7-ї мотострілецької бригади ЗС РФ.
Чжан до війни працював пожежником-рятувальником у Китаї, Ван залишився без роботи під час пандемії COVID-19. Останній каже, що побачив професійно змонтовану рекламу російського військкомату в TikTok, після чого вирішив підписати контракт. У пункті збору у РФ Ван бачив ще близько двох десятків іноземців - за його оцінкою, з Гани, Іраку та країн Центральної Азії.
З першого дня в навчальному таборі мобільні телефони конфіскували. За базові речі, як-от зарядні пристрої, вимагали гроші. Тим, хто не платив, погрожували. На запитання китайської журналістки про спроби втечі, Ван відповів, що не було можливості:
"Контроль був надто суворий. Один іноземець навіть намагався накласти на себе руки".
На передовій пробув лише три дні. За словами Вана, українських військових не вбивав. Раніше місяць проходив навчання на полігоні, а потім одразу потрапив у полон.
"Росія виявилась далеко не такою сильною, як ми собі уявляли. А Україна - зовсім не слабка", - сказав один із військовополонених, закликаючи співвітчизників не довіряти пропаганді, яку поширюють китайські медіа.
Китайців взяли в полон після атаки українських дронів. Командир загинув, а іноземці здалися. В окопі, де вони ховалися, сталася ймовірна хімічна атака - українські військові надали допомогу та пояснили, як діяти. Чжан і Ван розповіли, що росіяни здебільшого тримались осторонь і доручали китайцям фізично важку роботу. З рідкісними винятками не виявляли дружнього ставлення.
Полонені стверджують, що не розуміли, скільки саме їм мали платити. Знали лише "розряди" оплати - від 973 до 1945 доларів тощо. Чжан отримав банківську картку з 2 432 доларами, але не мав змоги нею користуватись. Смартфон, де був доступ до застосунку, забрали, а кошти нібито йшли "на потреби", наприклад, пальне.
У китайських військовополонених не було жодної достовірної інформації про війну - лише те, що поширювали китайські ЗМІ: про "успішне просування" росіян. Чжан зазначив, що вся документація була російською мовою, і тільки після прибуття до зони бойових дій вони зрозуміли, де перебувають насправді. Обоє неодноразово просили про повернення до Китаю і заявили про готовність взяти участь в обміні.
"Ми сподіваємось, що китайський уряд може допомогти здійснити обмін між Україною та Росію і ми повернемось до Китаю", - сказав Чжанг Ренбо на пресконференції в Києві.
Як відбулося захоплення китайських військових у полон
Нагадаємо, про взяття в полон двох громадян Китаю українські сили повідомили 8 квітня. Це сталося на Донеччині - їх захопили військовослужбовці 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади та 157-ї механізованої бригади ЗСУ.
Президент Володимир Зеленський доручив Міністерству закордонних справ встановити контакт із Пекіном, щоб з’ясувати офіційну позицію КНР. Україна наголосила, що готова повернути китайських громадян лише в обмін на українських військових, яких утримує Росія.
11 квітня глава держави заявив, що "кілька сотень" китайців можуть воювати у складі армії РФ, що свідчить про спробу Кремля затягнути війну ціною чужого життя. Зеленський також заявляв, що новина про китайських військових на Донбасі обурить Дональда Трампа. Очікується, що після цього США можуть змінити рішення та все ж взяти участь у наступному "Рамштайні", який відбудеться за головування Британії та Німеччини 11 квітня.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
