Харків'янка після спілкування з працівниками Ощадбанку втратила з рахунків 346 861 гривні - чи змусив суд повернути кошти
Після телефонної розмови з нібито працівниками Ощадбанку жінка перевірила наявність коштів у відділенні та з'ясувала, що знята велика сума коштів
Жінка отримала дзвінок від нібито працівників Ощадбанку та розголосила дані пенсійної картки. Вказані дії призвели до втрати коштів з рахунків у розмірі 346 861 гривні, які вона просить повернути. Про це йдеться у рішенні Слобідського районного суду Харкова, опублікованому 13 листопада 2025 року.
14.03.2022 року жінка здійснила телефонний дзвінок на гарячу лінію АТ «Ощадбанк» з метою зняття ліміту користування картками за кордоном. Однак їй повідомили, що зателефонують пізніше. 14.03.2022 року надійшов дзвінок з невідомого номеру, відповівши, на який вона розмовляти відмовилась. Згодом надійшов дзвінок від АТ «Ощадбанк» з офіційного номера. Дзвінок тривав 48 хвилин та під час такого їй говорили про зняття ліміту, користування коштами по картці (пенсійна картка) та повідомляли інформацію стосовно цього. При цьому з її рахунку почали зніматись кошти, про що повідомила оператора, однак останній відповів, що їй паралельно відкрили віртуальну картку, а на заперечення оператор казав, що кошти будуть збережені. Після тривалої телефонної розмови, протягом якої її просили залишатись на зв'язку, повідомили, що ліміт користування коштами знято та картка готова для використання за кордоном. Після телефонної розмови перевірила наявність коштів у відділенні Ощадбанку та з'ясувала, що з рахунку знята велика сума коштів, так відповідно до виписки по картковому рахунку початковий баланс на платіжній картці (пенсійна картка) був 306 900 гривень, а залишилось 2 гривні. З метою повернення коштів звернулась з заявою до Ощадбанку, у якій виклала всі обставини події. Крім того, звернулась до поліції, де згідно з витягом з ЄРДР за даною заявою відкрито кримінальне провадження та наразі триває досудове розслідування.
Ощадбанк подав відклик, згідно з яким просив у задоволенні позову відмовити. В розмові з оператором клієнтка підтвердила, що розголосила дані пенсійної картки. Особа, яка телефонувала до клієнта назвалась представником банка та повідомила, що потрібно дзвінки об'єднати в конференцію. Оператор за згодою клієнта заблокував платіжну карту з причини того, що інформація стала відома третім особам та уточнив у клієнта чи була розголошена інформація по інших платіжних картках, на що вона повідомила, що даних по інших платіжних картках не розголошувала. Додатково оператор заблокував та закрив обліковий запис Ощад 24/7 з причини, що клієнт не підтвердив операції в Ощад 24/7 та цифрові платіжні картки, по яких здійснено несанкціоновані операції. У цей же день звернулась до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення. 15.03.2022 року з телефонного номера звернулась до контакт-центру АТ «Ощадбанк» та повідомила оператору про несанкціоноване списання коштів з її картки, яка була заблокована за згодою клієнта. Вказала, також, що вхід до системи дистанційного банківського обслуговування Mobil-банкінг «Ощад 24/7», операції з переказу коштів здійснені коректно, що можливо лише за наявності повного номера банківської картки, CVC-коду, терміну дії картки та смс-паролів, які направлялись на її фінансовий номер і були відомі виключно їй, а виконані операції зі списання коштів були підтверджені за допомогою біометричної ідентифікації. Кошти з її цифрових карток перераховувались на інші карткові рахунки в АТ «Ощадбанк» та на картки в Ідея Банку, Кредобанку, Монобанку. З огляду на те що вона самостійно повідомила стороннім особам відомості, які надали можливість електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, наслідком чого стало переведення коштів з карткового рахунку, а також відсутності доказів вини банку, вважають, що банк не несе відповідальності перед позивачем за проведені операції по рахунку.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки. З акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на її користь стягнуть кошти у сумі 346 861 гривні.
"Позивачка була впевнена, що розмовляє з представником банку під час розмови 14.03.2022 року, тривалість дзвінка 1800 с., оскільки дзвінок здійснено з офіційного номера банку, а саме 380443630133, тому в розмові з представником банку повідомила СVC-код по картці. Суд зважає на те, що згідно з роздруківкою телефонних дзвінків та смс-повідомлень на номер за період з 14.03.2022 року по 15.03.2022 року, 14.03.2022 року вона спілкувалась з АТ «Ощадбанк», зокрема, 14.03.2022 року об 11:10 год, тривалість дзвінка 1800 с., об 11:40 год, тривалість дзвінка 1135 с., о 12:03 год, тривалість дзвінка 76 с., о 12:10 год, тривалість дзвінка 57 с. При цьому, під час такого спілкування саме з представником банку цього дня в період часу з 11:23 год до 12:06 год з банківських карток позивача відбувались відрахування на картки в інших банках та на інші карткові рахунки в АТ «Ощадбанк». Надалі цього ж дня позивачка звернулась до відповідача з заявою про скасування спірних транзакцій, а так само звернулась до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій, що свідчить про те, що у позивача була відсутня воля на вчинення таких перерахувань, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цих транзакцій. Суд враховує, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних коштів; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними; Аналогічні висновки наведено у Постанові Верховного Суду від 29 березня 2024 року у справі №456/4026/21. Відповідач не надав доказів та підтвердження того, що клієнтка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення відповідних платіжних операцій. З наданих виписок судом встановлено, що з карткових рахунків позивача списано належні позивачу грошові кошти у сумі 346 861 гривні. З огляду на встановлені судом обставини, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Подружжя взяло кредит на придбання автівки Hyundai, але припинили платити Ощадбанку - чи змусив суд стягнути 213 383 гривень
- Шахраї скасували автопролонгацію депозитних договорів та викрали у клієнтки Ощадбанку 98 885 гривень - що вирішив суд
- Клієнтка Ощадбанку не може забрати депозит через відсутність доларів - реакція фінустанови
