Скандал з передачею військових КНДР – розвідка Сеула заявила, що Київ першим просив мовчати про полонених
NIS Південної Кореї: Україна першою просила конфіденційності щодо передачі бранців КНДР.
Національна розвідувальна служба Південної Кореї заявила, що саме Україна на початку перемовин попросила зберігати в таємниці передання двох північнокорейських військових. За даними розвідки, Київ побоювався впливу цього кроку на майбутні переговори щодо обмінів. При цьому в розвідці визнали, що не мають підтвердження, чи існувала аналогічна домовленість на рівні лідерів двох країн.
Про це представники Національної розвідувальної служби Південної Кореї (NIS) повідомили під час брифінгу для парламентського комітету з питань розвідки, пише південнокорейське агентство Yonhap. На брифінгу був присутній депутат від опозиційної Партії народної влади Ю Йон Ха, який переказав позицію розвідки журналістам.
"Україна попросила забезпечити сувору конфіденційність, посилаючись на побоювання щодо можливого впливу на майбутні переговори про обмін військовополоненими", - сказав депутат Ю Йон Ха.
За його словами, NIS співпрацювала з південнокорейським Міністерством закордонних справ щодо репатріації полонених, а Сеул та Київ від самого початку проводили обговорення, виходячи зі спільного розуміння конфіденційності питання. Сторони через кілька каналів домовилися зберігати передачу в таємниці, хоча розвідці невідомо, чи існувала подібна домовленість між президентами України та Південної Кореї.
Загострили дипломатичну суперечку заявами з обох столиць
Скандал розгорівся після виступу президента України Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН, де він розповів про передання військових КНДР Південній Кореї. Після цього президент Південної Кореї Лі Дже Мьон звинуватив Україну в порушенні угоди про нерозголошення, назвавши питання репатріації північнокорейських військових надзвичайно делікатним для дипломатії та національної безпеки.
"Не знаю, які обставини змусили українську сторону порушити домовленість про нерозголошення та оприлюднити інформацію, але це дуже прикро", - написав президент Південної Кореї Лі Дже Мьон.
Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заперечив існування такої домовленості, зазначивши, що приховувати долю полонених було б неправильно. Попри це Сеул наполягає на своїй версії подій і стверджує, що саме Київ неодноразово просив про секретність, побоюючись критики всередині країни через відмову від можливості обміняти північнокорейських солдатів на українських бранців.
Розійшлися в оцінці існування домовленості про конфіденційність
Українська сторона наполягає, що жодної таємної угоди на рівні президентів не було. За словами неназваного українського високопосадовця, деталі передачі детально обговорювали публічно ще під час зустрічі міністрів закордонних справ у червні, тож приховувати цю історію влітку не мало сенсу.
Обидва північнокорейські військові потрапили в полон до українських сил у січні 2025 року, коли перебували на Курщині у складі контингенту, який Пхеньян направив на підтримку Росії. Скандал ускладнив стосунки Києва та Сеула саме тоді, коли обидві країни мають спільний інтерес у протидії військовому партнерству Північної Кореї з Росією, а Україна давно розраховує на південнокорейську зброю та ракети-перехоплювачі Patriot.
Раніше Інформатор повідомляв, що Південна Корея підтвердила, що заздалегідь знала про можливу заяву Зеленського щодо полонених КНДР ще до виступу на Генасамблеї ООН, хоча Київ не повідомив точного формулювання майбутньої заяви.
Також ми писали, що КНДР провела серію пусків балістичних ракет біля свого східного узбережжя на тлі загальної напруженості в регіоні, які засудили і Сеул, і Токіо.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
