Суд визнав договори дійсними, попри відсутність оригіналів після розкрадання коштів начальницею відділення банку
Кіцманський районний суд Чернівецької області 21 серпня ухвалив рішення стягнути з Акціонерного товариства "Сенс Банк" на користь жінки понад 1,9 мільйона гривень у гривневому еквіваленті за вкладами, які роками не могла повернути через колишню керівницю відділення банку. Гроші жінка розмістила на депозитах ще у 2009-2014 роках, але отримати їх назад не змогла після того, як начальниця Кіцманського відділення привласнила кошти клієнтів. Банк наполягав, що жодних договорів із позивачкою не укладав і кошти на рахунках не обліковуються. Суд визнав ці аргументи необґрунтованими і задовольнив позов повністю.
Як ідеться у рішенні, оприлюдненому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, справу розглядав суддя Василь Скорейко. Позивачку представляв адвокат Вадим Тарновецький, а інтереси Акціонерного товариства "Сенс Банк" - адвокат Самокиша В.Ю.
3 жовтня 2009 року жінка уклала з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" договір банківського вкладу № 129/1 на суму 150 000 грн під 30,2% річних. Договір оформила начальниця Кіцманського відділення Галина Василькова у своєму службовому кабінеті. Пізніше, 14 травня 2012 року, жінка відкрила ще один депозит у ПАТ "Укрсоцбанк" - договір № 132 на суму 15 600 доларів США, до якого 26 лютого 2014 року додалися нараховані відсотки в розмірі 2 496 доларів. Загальна сума валютного вкладу зросла до 18 096 доларів США. Крім того, 18 квітня 2014 року вкладниця додатково внесла на цей же депозит 3000 євро.
У другій половині листопада 2014 року позивачці стало відомо, що начальниця відділення Василькова з 17 листопада не виходить на роботу, а клієнтам у відділенні почали відмовляти у видачі вкладів. Жінка звернулася до банку з письмовою заявою про повернення коштів, однак отримала відповідь, що зазначені договори в установі не обліковуються.
"Кошти розміщені в банку в розмірі 150 000 грн, 18 096 доларів США, 3000 євро залишилися неповернутими", - зазначила позивачка у своїй заяві до суду.
24 листопада 2014 року жінці стало відомо про відкриття кримінального провадження щодо колишньої начальниці Кіцманського відділення за фактом привласнення депозитних коштів фізичних осіб. Того ж дня її допитали як свідка, а 22 грудня 2014 року їй присвоїли статус потерпілої у кримінальному провадженні. Судово-почеркознавча експертиза № 98-К від 28 січня 2015 року встановила, що підписи на договорі та банківських розпорядженнях належать саме Васильковій, а судово-технічна експертиза № 209-К від 24 лютого 2015 року підтвердила відповідність відбитків печатки зразкам печатки банку.
Представниця Сенс Банку наполягала, що договори № 129/1 та № 132 не укладалися, кошти на рахунок не вносилися, а сама позивачка передавала гроші безпосередньо колишній начальниці відділення. Банк також посилався на те, що розпорядження, надані жінкою, не є банківською випискою, а сам договір є нікчемним через недотримання письмової форми. Крім того, представники банку вказували на кримінальне провадження № 718/470/17 щодо Василькової, яке розглядає Заставнівський районний суд.
Суд визнав ці доводи необґрунтованими, посилаючись на усталену практику Верховного Суду. Зокрема, суд врахував висновок Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 306/44/22, згідно з яким недотримання банківськими працівниками внутрішніх вимог щодо оформлення вкладу не може свідчити про недодержання письмової форми договору з боку клієнта.
"Наявність кримінального правопорушення не впливає на договірні правовідносини, не спростовує їх існування та не припиняє їх", - зазначено в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, на яку послався суд.
Суд також відхилив доводи банку щодо недопустимості експертних висновків, зазначивши, що Сенс Банк був залучений до кримінального провадження як цивільний відповідач і мав можливість оскаржити результати експертизи чи заявити клопотання про повторну експертизу, але не скористався цим правом. Окремо суд розглянув заяву банку про пропуск позовної давності: оскільки вимога стосувалася видачі банківського вкладу, на неї, згідно зі статтею 268 Цивільного кодексу, позовна давність не поширюється.
Суд задовольнив позов жінки повністю та ухвалив стягнути з Акціонерного товариства "Сенс Банк":
Загалом сума стягнення в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на дату ухвалення рішення перевищила 1,9 мільйона гривень. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, який становить тридцять днів з дня проголошення, і може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду.
Подібні справи стають дедалі поширенішими в українських судах: коли працівники банківських відділень зловживають довірою клієнтів, суди все частіше стають на бік вкладників, якщо ті можуть довести факт передачі коштів документально. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що відповідальність за неналежний контроль за діями співробітників лежить на самому банку, а не на клієнті, який добросовісно виконав умови договору.
Раніше Інформатор повідомляв, що мешканка Дніпра звинуватила ПриватБанк у зникненні 53 тисяч гривень з її вкладу, однак суд відмовив їй у позові, оскільки банк надав фотофіксацію клієнтки біля каси та її електронний підпис на заяві про закриття депозиту. Також ми писали про справу, де харків'янин стягнув з підприємниці пеню за неотриманий у кредит телевізор Samsung, і суд визнав вимоги обґрунтованими попри роки судових суперечок.