Фахівці пояснили, чи загрожує Україні брак медикаментів через серію ударів по фармацевтичній логістиці.
Голова правління Європейської фармацевтичної асоціації Олександр Комаріда запевнив, що загального дефіциту ліків в Україні станом на середину вересня немає, попри серію атак на фармацевтичні склади. Дефіцит ліків міг виникнути через руйнування логістики, тож аптечні мережі почали формувати додаткові запаси на цей випадок. За словами експерта, можливі лише тимчасові перебої з окремими препаратами через перебудову маршрутів постачання. Водночас Аптечна професійна асоціація України вже фіксує зростання попиту на ліки для хронічних хворих і появу дефектури окремих позицій. У деяких регіонах запасів препаратів залишилося лише на два-три тижні.

Про ситуацію в аптеках з коментарями Олександра Комаріди та Аптечної професійної асоціації України розповів ZAXID.NET. За словами голови правління асоціації, галузь ще з 2022 року адаптувалася працювати в умовах війни, тож попри регулярні атаки паніки в постачанні не очікується.
"Попри те, що ворог систематично атакує фармацевтичні склади і це вже щонайменше четверта атака за місяць, галузь ще у 2022 році навчилася працювати в умовах війни. Можуть бути певні перебої з окремими позиціями через перебудову логістичних маршрутів, але глобального дефіциту ліків в Україні не повинно бути", - пояснив голова правління Європейської фармацевтичної асоціації Олександр Комаріда.
Як зазначили в асоціації, аптеки також повідомляють про дефектуру, тобто тимчасову відсутність окремих препаратів у постачальників, зокрема ліків із програми "Доступні ліки". Крім того, виникають затримки з доставкою, а запасів деяких препаратів залишилося лише на два-три тижні. При цьому частина постачальників поки не може назвати точних строків повного відновлення поставок. В АПАУ застерегли, що наслідки знищення фармацевтичних складів можуть проявлятися поступово - у міру того, як дистриб'ютори та аптеки вичерпуватимуть наявні запаси.
Фармацевтка однієї з аптек Львова Анастасія Набі розповіла ZAXID.NET, що ще минулого тижня, з 7 по 13 вересня, більшість препаратів була в наявності, однак станом на 15 вересня окремі позиції вже складніше замовити.
"Минулого тижня я казала, що все є і про який дефіцит може йтися. Зараз, на жаль, уже не можу так сказати. Деякі позиції відсутні, але ситуація не критична. Представники постачальників кажуть, що приблизно за два тижні постачання має відновитися", - розповіла фармацевтка Анастасія Набі.
За її словами, найбільше проблем із наявністю окремих препаратів спостерігається у Києві, куди її аптека найчастіше надсилає замовлення "Новою поштою". Найчастіше замовляють "Еутирокс" і дитяче харчування, що створює додаткове навантаження на запаси аптек в інших регіонах. Фармацевтка радить людям із хронічними захворюваннями, які купують ліки конкретного виробника, мати одну додаткову упаковку приблизно на місяць.
"Базову домашню аптечку також можна поповнити, але не стільки через загрозу дефіциту, скільки через можливе зростання цін", - додала фармацевтка Анастасія Набі.
За її спостереженнями, останнім часом зі складів до аптек надходить значно більше товару, ніж зазвичай - дистриб'ютори намагаються розосередити запаси, щоб уникнути одночасного знищення великої кількості препаратів у разі нових атак. Серйозніші наслідки, на її думку, могло б мати не знищення запасів, а пошкодження самого виробництва: складські залишки можна перерозподілити швидко, тоді як відновлення пошкодженого заводу потребує значно більше часу і коштів.
Комаріда підтвердив, що найшвидше з полиць можуть зникати препарати, які люди приймають постійно - ліки від серцево-судинних захворювань і засоби гормональної терапії. Причиною цього, за його словами, може стати не лише знищення запасів, а й надмірний ажіотажний попит.
"Якщо серед населення виникнуть панічні настрої, з полиць насамперед вимиватимуть ліки від хронічних захворювань, препарати для серцево-судинної системи та гормональної терапії. Але це буде пов'язано з тим, що люди купуватимуть їх у значно більшій кількості, ніж їм насправді потрібно", - зазначив Олександр Комаріда.
За його словами, "Еутироксу" та "L-Тироксину" в окремих аптеках справді стало менше, проте говорити про дефіцит зарано - представники аптечних мереж запевнили асоціацію, що препарати є на складах, а для перерозподілу між аптеками потрібно один-два дні. Крім того, левотироксин виробляють не лише іноземні, а й українські компанії.
Комаріда радить формувати запас на строк до трьох місяців лише людям, які через хронічні захворювання постійно приймають призначені лікарем препарати. Купувати про запас інші медикаменти чи скуповувати більше, ніж потрібно для лікування, він не рекомендує - програма "Доступні ліки" вже дозволяє отримувати препарати одразу на три місяці, і фармринок враховує цю можливість під час планування запасів.
"Потрібно купувати лише ті препарати, які людина приймає через хронічне захворювання, а не скуповувати все підряд. Фармацевтичний бізнес адаптувався до того, що пацієнт може прийти до аптеки й отримати тримісячний запас за програмою "Доступні ліки", - пояснив Олександр Комаріда.
В Україні формують державний запас рідкісних і дороговартісних препаратів, необхідних для порятунку життя. Директор Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов повідомив, що з міркувань безпеки ліки зберігають невеликими партіями у різних місцях, розташування яких не розголошують.
Наприкінці серпня уряд також спростив умови зберігання лікарських засобів на час воєнного стану: фармацевтичним компаніям дозволили залучати додаткові приміщення та використовувати склади інших ліцензованих компаній. Це дає змогу розосередити препарати між кількома локаціями й зменшити ризик одночасної втрати великих запасів унаслідок російських атак. Крім того, за словами Адаманова, великі міжнародні виробники мають запаси лікарських засобів на складах у Європі, що дозволить швидко поповнити запаси в Україні у разі потреби. Водночас держава не створює централізованих запасів звичайних безрецептурних, противірусних і знеболювальних препаратів, оскільки такий товар можна відносно швидко довезти або виробити.
Серія атак на фармацевтичну логістику розпочалася ще в серпні, коли росіяни кілька разів ударили по гуманітарному складу ВООЗ у Дніпрі, де зберігалися медичні матеріали для прифронтових лікарень. У вересні під ударами опинилася вже комерційна фармацевтична інфраструктура: 3 вересня на Київщині були пошкоджені склади "Біокону", Teva та ВООЗ, а найбільших руйнувань зазнав комплекс "Біокон" площею близько 45 тис. м², де зберігалися переважно імпортні препарати. Тоді ж ворог зруйнував склад мережі "Аптека Доброго Дня".
8 вересня росіяни повторно вдарили по раніше знищеному складу "Оптіма-Фарм" у Києві, але приміщення вже було порожнім, тому нових втрат ліків не зафіксували. 12-13 вересня пошкоджень зазнав комплекс Universal Logistic у Бориспільському районі, а 14 вересня росіяни атакували склад фармдистриб'ютора "БаДМ" в Одесі. Точні обсяги знищених препаратів компанія наразі не оприлюднила, однак вони, очевидно, суттєві.
Раніше Інформатор повідомляв, що дефіциту ліків в Україні наразі немає, про що заявив директор Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов - за його словами, аптечні мережі й дистриб'ютори перебудували логістику, а виробники тримають резерви у Європі. Також ми писали, що росіяни вкотре знищили великий склад з ліками, цього разу - у Дніпрі, де було повністю знищено фармацевтичний склад "Оптіма-Фарм", що обслуговував південні області країни. Крім того, Інформатор писав, що росіяни вдарили по фармкомпанії "Дарниця" у ніч на 28 червня, коли ракетний удар по Києву пошкодив виробничі потужності одного з найбільших виробників ліків в Україні, хоча компанія й запевнила, що продовжить виконувати зобов'язання із забезпечення громадян медикаментами.