Карткові перекази під контролем: коли звичайна операція може виглядати як бізнес, пояснює адвокатка
Разовий переказ або допомога від родичів не роблять людину підприємцем. Але регулярне приймання оплати за комерційну діяльність на особисту картку не перестає бути бізнесом лише тому, що платежі розділені на невеликі суми або не перевищують банківських лімітів
Перекази між банківськими картками давно стали частиною повсякденного життя українців. Люди повертають борги, збирають кошти на спільні покупки, допомагають родичам, продають власні речі та оплачують послуги. Водночас дедалі частіше з’являються повідомлення про посилення банківського контролю, обмеження переказів і можливі запитання з боку податкової. Через це у власників карток виникає закономірне питання: скільки переказів можна отримати, щоб особистий рахунок не визнали підприємницьким, і чи існує певна сума, після якої звичайна картка автоматично починає виглядати як бізнес-рахунок? Відповіді на них дає адвокатка Дарина Косінова, керуючий партнер юридичної компанії «Тацій і Партнери».
"У законодавстві немає універсальної кількості переказів або конкретної місячної суми, після досягнення якої фізичну особу автоматично визнають підприємцем. Не існує правила, за яким п’ять, десять або двадцять надходжень на картку самі собою означають ведення бізнесу. Так само немає гарантованого «безпечного ліміту», в межах якого можна систематично приймати оплату за товари чи послуги без оформлення підприємницької діяльності. Вирішальне значення має не лише сума переказів, а їхній фактичний зміст. Якщо кошти регулярно надходять від великої кількості не пов’язаних між собою осіб, платежі мають подібні суми, повторюються протягом тривалого часу та фактично є оплатою за товари, роботи або послуги, такі операції можуть мати ознаки господарської діяльності", - каже Дарина Косінова.
Особливу увагу можуть привернути ситуації, коли людина постійно продає товари через соціальні мережі, маркетплейси або месенджери, приймає гроші на особисту картку та передає товар покупцю. Подібно може оцінюватися регулярне отримання оплати за ремонт, консультації, навчання, перевезення, оренду, виготовлення продукції чи інші послуги. Державна податкова служба України офіційно роз’яснювала, що систематичне отримання фізичною особою коштів на картковий рахунок за товари або послуги має ознаки господарської діяльності, яка підлягає обов’язковій державній реєстрації.
"При цьому сама назва платежу не є єдиним доказом ведення бізнесу. Аналізуватися можуть регулярність надходжень, кількість платників, зв’язок операцій із продажами, розміщені в інтернеті оголошення, листування з покупцями та інші фактичні обставини. Водночас не кожне надходження на картку є доходом від бізнесу. Переказ від родичів, повернення раніше наданої позики, розподіл витрат на оренду житла, збір грошей на подарунок, компенсація спільної покупки або разовий продаж власної вживаної речі самі собою не свідчать про підприємницьку діяльність. Наприклад, якщо друзі щомісяця переказують одній людині свою частину плати за орендовану квартиру, регулярність таких платежів ще не перетворює їх на оплату послуг. Проте власник рахунку повинен бути готовим зрозуміло пояснити походження та призначення коштів, якщо відповідне запитання виникне у банку", - каже Дарина Косінова.
Адвокатка підкреслюєе, що важливо розрізняти банківський фінансовий моніторинг і податковий контроль. Це різні процедури, які мають різну мету. Банк насамперед оцінює, чи відповідають операції фінансовому профілю клієнта, відомостям про його доходи та звичайній фінансовій поведінці. Якщо обсяги або характер операцій істотно змінюються, банк може попросити пояснення та документи.
"Наприклад, запитання можуть виникнути, якщо клієнт, який не має офіційно підтвердженого доходу, раптово починає щомісяця отримувати сотні переказів, після чого одразу знімає кошти готівкою або переказує їх на інші рахунки. Значення може мати й те, що операції не відповідають відомостям, які людина раніше повідомила банку. У такій ситуації банк може попросити надати довідку про доходи, податкову декларацію, договір позики, документи про продаж майна, підтвердження отримання спадщини, договір оренди або інші документи, які пояснюють походження коштів. Це не означає, що клієнта вже визнали порушником. Банк виконує передбачений законодавством обов’язок перевіряти незвичні та потенційно ризикові операції", - каже Дарина Косінова.
Податкову службу цікавить інше питання: чи є отримані кошти доходом, чи пов’язані вони з підприємницькою діяльністю та чи були виконані податкові обов’язки. Тому навіть операція, яку банк провів без додаткових запитань, може мати податкові наслідки. І навпаки, банківський запит документів не означає автоматичного донарахування податків.
"Також не слід вважати, що кожен картковий переказ у режимі реального часу автоматично передається до податкової. Інформація про рахунки та операції клієнтів належить до банківської таємниці. Водночас банківська таємниця не є абсолютним захистом від перевірки. Інформація може бути надана контролюючим, правоохоронним та іншим уповноваженим органам у випадках, порядку й обсязі, прямо передбачених законом", - каже Дарина Косінова.
Окремим питанням, залишаються різні ліміти на карткові перекази. Із 1 квітня 2025 року Національний банк не продовжив загальне тимчасове обмеження у розмірі 150 тисяч гривень на місяць для вихідних переказів фізичних осіб з картки на картку. Відповідне рішення оприлюднене в офіційному повідомленні НБУ від 1 квітня 2025 року. Однак припинення загального регуляторного обмеження не означає, що всі перекази стали необмеженими. Банки можуть застосовувати власні ліміти відповідно до фінансового профілю клієнта, умов обслуговування, внутрішньої політики та правил фінансового моніторингу.
Крім того, банки та інші надавачі платіжних послуг запровадили узгоджені підходи на підставі Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Це не закон і не постанова НБУ, а форма добровільного саморегулювання банківського ринку, хоча документ був розроблений банківськими асоціаціями та підтриманий Національним банком. За первісними умовами Меморандуму, оприлюдненими НБУ у грудні 2024 року для клієнтів без документально підтверджених доходів банки-підписанти погодилися застосовувати ризик-орієнтовані обмеження на вихідні перекази. Для клієнтів із високим рівнем ризику передбачався ліміт до 50 тисяч гривень на місяць. Для клієнтів із низьким або середнім рівнем ризику з 1 червня 2025 року передбачався ліміт до 100 тисяч гривень на місяць. Ці обмеження поширювалися також на відповідні перекази за реквізитами IBAN.
"Водночас такі ліміти не повинні застосовуватися механічно до клієнтів, які мають документально підтверджені джерела доходів, зокрема до зарплатних клієнтів, а також до належним чином ідентифікованих волонтерів. Клієнт також може звернутися до банку з проханням підвищити ліміт, надавши документи про походження коштів", - каже Дарина Косінова.
Необхідно враховувати, що 14 травня 2026 року банківська спільнота підписала оновлену редакцію Меморандуму. Як повідомила, що оновлення передбачає додаткову увагу до новостворених та неактивних ФОП, самозайнятих осіб, які відновлюють діяльність після тривалої перерви, а також до юридичних осіб з ознаками «компаній-оболонок». При цьому оновлений Меморандум не запроваджує нових законодавчих заборон і не замінює вимог фінансового моніторингу. Йдеться про уніфікацію банківських практик та застосування додаткових заходів до окремих ризикових категорій. За інформацією Асоціації українських банків, на клієнтів, які здійснюють прозору діяльність і мають підтверджені доходи, такі обмеження не повинні поширюватися.
"Проте суми банківських лімітів не є податковими пільгами та не визначають межу законного бізнесу. Неможливо щомісяця приймати 49 або 99 тисяч гривень оплати за товари на особисту картку і вважати, що підприємницьких або податкових ризиків немає лише через недосягнення банківського ліміту. Ліміт визначає технічну та ризикову політику проведення переказів, але не змінює суті операції. Якщо кошти є оплатою за систематичний продаж товарів чи послуг, вони не перестають бути доходом від господарської діяльності через те, що їхня сума нижча за банківське обмеження. Подібна помилка виникає і щодо сум у 30 та 400 тисяч гривень. У соціальних мережах їх нерідко називають межами, після яких банки нібито автоматично блокують рахунки або передають інформацію податковій", - каже Дарина Косінова.
За словами адвокатки, сума у 30 тисяч гривень використовується в законодавстві про фінансовий моніторинг передусім у правилах щодо інформації, яка має супроводжувати переказ, та належної перевірки його учасників. Це не означає, що отримання або переказ 30 тисяч гривень автоматично свідчить про порушення. Сума у 400 тисяч гривень є порогом для визначених законом порогових фінансових операцій, але лише за наявності однієї або декількох додаткових ознак.
Водночас відповідно до статті 21 цього Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
"Отже, немає «магічної суми», до якої банк гарантовано не ставить запитань. Фінансовий моніторинг працює за ризик-орієнтованим принципом. Для одного клієнта переказ у 200 тисяч гривень може бути цілком зрозумілою операцією, якщо це підтверджений продаж автомобіля. Для іншого регулярні надходження по дві-три тисячі гривень від сотень різних осіб можуть виглядати як прихована торгівля або використання рахунку у схемі переказу коштів", - каже Дарина Косінова.
Окремо необхідно пам’ятати, що особисті рахунки фізичних осіб не призначені для підприємницьких операцій. Відповідно до пунктів 10 і 24 Інструкції НБУ №162 про порядок відкриття та закриття рахунків, фізична особа повинна відкривати окремі рахунки для підприємницької або незалежної професійної діяльності та для власних потреб. Цією ж Інструкцією прямо заборонено використовувати поточні та платіжні рахунки фізичних осіб, відкриті для власних потреб, для операцій, пов’язаних із підприємницькою або незалежною професійною діяльністю.
Ця вимога поширюється і на зареєстрованих ФОП. Підприємець не повинен систематично приймати оплату за товари чи послуги на свою особисту картку. Якщо підприємницький дохід помилково надійшов на особистий рахунок ФОП, сам факт використання іншої картки не звільняє від необхідності врахувати ці кошти у складі підприємницького доходу.
"Щоб зменшити ризик запитань, необхідно не вигадувати спеціальні призначення платежів, а правильно організувати фінансові операції. Якщо людина регулярно продає товари або надає послуги, безпечнішим рішенням є належна реєстрація діяльності, використання окремого підприємницького рахунку, облік доходів і виконання податкових вимог. Для звичайних побутових переказів варто зберігати документи, які можуть пояснити значні операції. Це можуть бути договори позики, розписки, договори купівлі-продажу майна, документи про спадщину, підтвердження збору коштів або листування щодо розподілу спільних витрат", - каже Дарина Косінова.
Призначення платежу також може допомогти пояснити операцію, але воно не має абсолютної сили. Напис «повернення боргу» не перетворить оплату за товар на позику, якщо фактичні обставини свідчать про інше. Водночас правдиве й конкретне призначення платежу може спростити подальше пояснення банку.
"Таким чином, звичайна картка починає виглядати як бізнес не після певної кількості переказів і не після досягнення однієї конкретної суми. Основними ознаками є систематичність, велика кількість непов’язаних платників, повторюваний характер операцій, зв’язок надходжень із продажем товарів або наданням послуг та невідповідність оборотів офіційним доходам власника рахунку. Разовий переказ або допомога від родичів не роблять людину підприємцем. Але регулярне приймання оплати за комерційну діяльність на особисту картку не перестає бути бізнесом лише тому, що платежі розділені на невеликі суми або не перевищують банківських лімітів", - каже Дарина Косінова.
Ризики карткових переказів
Як ми повідомляли, звичайний переказ грошей з картки на картку може обернутися серйозними фінансовими наслідками - якщо Державна податкова служба визнає надходження незадекларованим доходом. Ризики від карткових переказів реальні: суди вже розглядають десятки таких справ, і здебільшого стають на бік податківців. Найбільшу небезпеку становлять регулярні надходження від сторонніх осіб, які власник рахунку не може пояснити документально. У 2026 році контролюючі органи продовжують посилювати фінансовий моніторинг операцій українців.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
