Ізраїльський психолог Алекс Гершанов про реакцію на стрес після обстрілів: «Якщо людина весь день зависає в новинах – це тривожний симптом»

Людина як правило здатна подолати стрес, що викликаний ракетними обстрілами, як і стрес взагалі, причому, у кожного тут власний спосіб. Мета психологів - підказати людині, як вийти із стресового стану безпечно для організму. Про це Інформатор спілкувався із директором освітніх програм Ізраїльської коаліції щодо роботи з травмами Алексом Гершановим. 

Ізраїльську коаліцію по роботі з травмами було створено 20 років тому, вона об'єднує близько сорока громадських організацій, які займаються психотравмою. Головна мета об'єднання – прищепити суспільству, яке перебуває у стані війни, душевний імунітет. Пояснити людям, що незважаючи на страх і біль від того, що відбувається, вони можуть навчитися протистояти кризовим ситуаціям і продовжувати повноцінно жити і працювати.

Курити чи заїдати стрес – це шлях подолання критичної ситуації, але він не здоровий

- Держава Ізраїль була заснована 14 травня 1948 року. Цього ж дня країну напала об'єднана армія сусідніх арабських держав. З того часу ізраїльтяни живуть у постійній напрузі через нескінченні конфлікти та теракти. 7 жовтня 2023 року в Ізраїлі розпочалася чергова війна. Тому немає нічого дивного, що Коаліція по роботі з травмами народилася саме в Ізраїлі.

- У нас просто не було іншого виходу – ми мали розвинути в собі “життєстійкість”, щоб зберегти свою країну. Методики нашої організації є унікальними та сертифікованими міністерством охорони здоров'я Ізраїлю. Але суттєво відрізняються від принципів психології часів Радянського Союзу.

- А в чому різниця?

- У СРСР психологія мала патогенний підхід. По суті психолог казав пацієнтові: давай подивимося, що в тебе не так. Якщо ти куриш або «заїдаєш стрес», то ти не здоровий і тебе треба лікувати. Ми ж вважаємо інакше. Якщо людина курить або «заїдає стрес», значить такий її шлях подолання критичної ситуації. Але це погано позначається на її фізичному здоров'ї. А ми можемо підказати йому здорові шляхи подолання.

Якщо говорити науковою мовою, в основі нашої методології лежить психологічна резилентність – вроджена властивість особистості, що дозволяє людині долати стреси та важкі періоди життя конструктивним шляхом. Наша мета допомогти людям розвинути цю здатність, щоб вони могли повноцінно функціонувати в кризових ситуаціях. У тому числі в умовах війни.

- Виходить, що кожен з нас має механізм, що дозволяє самостійно впоратися зі стресом?

- Так. Але людина не може сама його повноцінно «активувати». Цьому треба навчати. Інакше, за умов війни може статися інвалідизація суспільства.

- Я знаю, що з 2014 року ви працюєте в Україні. А починаючи з 2017 року почали відкривати в нашій країні центри «Життєстійкості».

- Все вірно. Але, хочу наголосити, що після повномасштабного вторгнення окупанти зруйнували наші центри у Сєвєродонецьку та Маріуполі. Активно працюють центри у столиці та Київській області, на Хмельниччині та Харківщині. А також в Одесі та Тернополі.

- Центри надають платні послуги?

- Ні. Нас фінансує федерація єврейських громад Північної Америки. Українці за наші послуги не платять жодної копійки. Якщо хтось поруч занадто збуджений або навпаки «застиг», значить йому потрібна підтримка

- У чому головне завдання ваших центрів в Україні?

- Ми створюємо в Україні так звану першу лінію. Простіше кажучи, навчаємо людей, які працюють із великою кількістю громадян, надавати емоційну допомогу іншим. Але в таких випадках треба не забувати про принцип кисневої маски в літаку: спочатку допоможи собі, щоб мати змогу допомогти оточуючим. Підкреслю, що в момент обстрілу цивільні особи можуть перебувати у стані гострого стресу. Але вчасно надана перша емоційна підтримка дозволяє запобігти розвитку у них постравматичних розладів. Серед наших клієнтів медики, вчителі, пожежники, соцпрацівники, рятувальники та поліцейські. Крім того, ми працюємо з Укрзалізницею та Укрпоштою.

- Як визначити, що людина перебуває у стані гострого стресу? Як треба діяти, щоб допомогти їй?

- Якщо у когось поруч із тобою скляний погляд чи сильне збудження – отже, йому потрібна підтримка. Щоб вивести людину з такого стану, потрібно мотивувати її до дії і повернути контроль над реальністю. Адже саме втрата контролю і призвела до такого стану. Людина йшла вулицею і тут стався обстріл, якого вона не чекала. Добийтеся від людини, щоб вона назвала вам своє ім'я, дала вам руку, сама собі принісла води. Не робіть нічого замість цієї людини! Вона має сам повернутися до життя. Наприклад, спитайте: хочеш води? Якщо людина відповість, так, направте її туди, де вона може взяти воду. У такому разі ви не будете його інвалідизувати, а навпаки допоможете йому спертися на його здорову психіку і вийти зі стресу.

- Як ви оцінюєте рівень психологічного здоров'я українців? Напевно, з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року ми отримали травму?

- Світова статистика говорить про те, що в умовах війни приблизно 80% цивільного населення долає стрес та продовжує функціонувати, не розвиваючи посттравматичних розладів. Так що насправді все не таке страшно, як може здатися. Звичайно, коли я буваю в Україні, я часто чую фразу: «у нас у всіх ПТРС». Але це не правда! Цей діагноз може поставити лише лікар-психіатр. Та й то за місяць після травматичної події. Тому, говорячи про те, що відбувається у вашій країні, я можу сказати так: ви всі переживаєте тривалі травматичні події і продовжуєте перебувати в травматичній реальності. В аналогічній ситуації перебувають і ізраїльтяни.

Але, наскільки я бачу, українці успішно справляються зі стресом. Особливо враховуючи той факт, що громадянське суспільство продовжує функціонувати та активно підтримувати ЗСУ.

Якщо вранці немає сил підвестися з ліжка – треба звертатися до фахівця

- Як зрозуміти, що ти отримав травму та потрібно звертатися до психолога?

- Якщо людина виявляє емоції, наприклад, часто плаче, не може заснути без пігулки валеріанки, спустошує холодильник або навпаки мало їсть – це ще не привід говорити про травму. Ми всі живі люди і не можемо не виявляти емоцій. В Україні майже 2 роки триває війна, і подібна реакція не є відхиленням від норми. Поки що ви нормально функціонуєте: встаєте вранці, застилаєте ліжко, ходите на роботу, виховуєте дітей – ви здорові. А ось у тому випадку, якщо ви відчуваєте такі стани, що у вас немає сил зранку встати з ліжка і поїхати на роботу або приготувати сніданок дітям – треба бити на сполох і звертатися до фахівця. Таку ж рекомендацію, я дав би тим, хто не може ні на чому зосередитися і замість того, щоб працювати весь день, «зависає в новинах». Це погані симптоми.

- Виходить, що говорити про травму можуть лише ті люди, які не в змозі налагодити своє життя у цій непростій реальності?

- Ось вам такий ізраїльський приклад. Звучить сирена, у мене ноги стають ватяними, частішає серцебиття, збивається дихання. Простіше кажучи, я відчуваю гостру стресову реакцію, і це нормально. Але я знаю, що мені потрібно йти в укриття і роблю це. Відлунала сирена, спрацював «Залізний купол», і я повертаюся на роботу. Викурюю цигарку, п'ю чай чи каву, займаюся справами. Що це означає? Що я адаптувався до реальності та можу нормально жити далі.

- А як визначити, що в людини панічна атака?

- Те, що багато людей називають панічною атакою, насправді є гострою стресовою реакцією. У разі війни це нормально. Крім симптомів, які я перерахував, можуть виявлятися ще такі:

• посилене потовиділення,
• тунельний зір,
• сухість в роті,
• тремтіння в ногах і руках.

Все залежить від нервової системи людини та від того, як вона реагує. Що робити? Якщо вас "трясе", напружте м'язи, а потім розслабте. Повторюйте цю вправу, доки не перестанете тремтіти. Якщо у вас ватяні ноги, підніміться на шкарпетки і різко впадіть на п'яти. Якщо збилося дихання, у жодному разі не робіть глибокий вдих. Навпаки, зробіть видих.

Ми всі прикордонники

- Що б ви порадили нашим читачам?

- Я назвав би ізраїльтян та українців спільним словом – «прикордонники». Ми всі живемо на кордоні з дуже небезпечним ворогом, який не має наміру припиняти військові дії. У нашому випадку це палестинці. У вашому – росія. Скільки ще триватиме війна, нікому не відомо. Тому українцям варто ухвалити реальність, в якій вони опинилися. Такі центри, як наші, вчать мобілізуватись у критичній ситуації та розслаблятися, коли це можливо. Якщо ви вмітимете це робити – ваша психіка витримає всі випробування. Наші військові мають приказку: «під час стресу не можна піднятися до рівня своїх очікувань, але можна впасти до рівня своєї підготовки».

Тель-Авів – Київ.