Іран за Піднебесною: у WSJ розповіли, як Китай рятував грошима військову машину Тегерану
Пекін допоміг Тегерану, коли різко збільшив обсяги закупівлі іранської нафти у міру посилення американських санкцій, чим пом'якшив наслідки обмежень
Ще під час першої президентської каденції Дональда Трампа США розпочали максимальний тиск для витіснення іранської нафти зі світового ринку - санкціями хотіли позбавити країну грошей. Втім, на допомогу Тегерану прийшов Китай, який почав у нього купувати енергоносії. І врятувати вдалося - сьогодні Іран отримує мільярди доларів щомісяця за продажі чорного золота.
Про це пише The Wall Street Journal. У виданні зауважили, що Пекін різко збільшив обсяги закупівлі іранської нафти, коли Америка посилювала санкції.
Зазначається, що платежі здійснюються через невеликі банки вКНР, які мають обмежену міжнародну активність, а тому мало втратять у разі санкцій з боку США. Водночас фіктивні компанії, створені Іраном у Гонконгу й інших місцях, допомагають управляти цими надходженнями.
Саме приватні китайські нафтопереробні заводи стали основними покупцями іранської нафти після того, як державні енергетичні гіганти Піднебесної, побоюючись роздратувати Вашингтон, залишили ринок Ірану. Замаскувати ще більше цю торгівлю допомогли фальшиві рахунки та навмисне помилкове маркування нафти.
Усе це викладено у документах про санкції США, публічних обвинувальних актах, а також описано західними чиновниками й дослідниками. За їхніми даними, співпраця двої країн далаа змогу Ірану щороку отримувати від Китаю десятки мільярдів доларів доходу.
"Китай є головним партнером Ірану в обході санкцій. Іран просто не зміг би вести цю війну без багаторічної підтримки, яку він отримує від Китаю", - зазначив Макс Мейзліш із Фонду захисту демократій, аналітичного центру у Вашингтоні.
У Міністерстві закордонних спрв Китаю заявили, що рішуче виступають проти "незаконних і необґрунтованих односторонніх санкцій" і раніше казали, що робитимуть все, що вважають за необхідне для захисту своєї енергетичної безпеки. Водночас за лаштунками Китай усе ж побоюється, що його можуть звинуватити у відкритому порушенні санкцій, і це може спровокувати гнів з боку Вашингтона, а також зашкодити відносинам Пекіна з іншими державами Перської затоки.
Пекін зберігається зацікавленість в іранській нафті, оскільки сам потребує енергоносіїв і може придбати їх у Тегерану за заниженою ціною після дій Штатів, які відлякали інших покупців. Крім того, примітно й те, що купівля великих обсягів нафти також перешкоджає досягненню цілей у війні США проти Ірану.
Американці розширили санкції, чим хотіли обмежити цю торгівлю. Втім, можливості Америки у тиску на Китай обмежені ризиком підвищення світових цін на нафту та дестабілізації власних відносин із Пекіном.
Продажі іранської нафти Китаю продовжуються й донині, навіть попри блокування Ормузької протоки. Офіційно митні органи Китаю не повідомляли про імпорт нафти з Ірану з 2023 року - на думку аналітиків, це роблять з метою зменшити політичну напруженість у відносинах з Вашингтоном.
За оцінками дослідницької компанії Kpler, яка відстежує рух танкерів, у 2025 році Китай купував у Ірану приблизно 1,4 мільйона барелів нафти на день. Це становило понад 80% продажів іранської нафти торік і більш ніж удвічі перевищувало приблизно 650 тисяч барелів на день, які Китай купував у Ірану в 2017 році, до початку кампанії "максимального тиску" Трампа.
У Kpler зазначили,що продажі з Ірану впали з майже 2,8 мільйона барелів на день у травні 2018 року до приблизно 200 тисяч у серпні 2019 року, оскільки покупці покинули ринок.
Однак Тегеран прискорив розбудову таємної торговельної мережі і заснував нафтотрейдерські компанії. Також створювали фіктивні рахунки-фактури, в яких іранська нафта маркувалась за походженням з інших країн, наприклад, з Оману чи Малайзії. А до кінця 2022 року Іран зміг збільшити продажі найти до понад мільйона барелів на день - і найбільшу частку становили саме поставки до Китаю.
Торгівля країн стала можливою через розширення тіньового флоту танкерів для перевезення підсанкційної нафти. Оператори на Близькому Сході, у Китаї та інших регіонах змінювали назви суден, вимикали обладнання, що сигналізувало про їхнє місцезнаходження, а також перевантажували іранську нафту з одного судна на інше під час шляху до Китаю, щоб приховувати її походження.
В обвинувальних актах, поданих до федерального суду США, прокурори стверджували, що покупці іранської нафти інколи безпосередньо взаємодіяли з Корпусом вартових ісламської революції Ірану. Зокрема, вони переговори та укладаючи багатомільйонні нафтові угоди через підставну компанію для іранців під назвою China Oil & Petroleum Co.
У підставних компаніях займалися конвертацією китайських юанів у долари, євро або інші іноземні валюти, яких потребував Тегеран. Подекуди китайським покупцям навіть не потрібно було надсилати гроші для оплати. Були домовленості про обмін послугами, за якими китайські компанії в Ірані, що мають державну підтримку, розбудовують там інфраструктуру як компенсацію за нафту.
Країни Перської затоки розчаровуються у США і повертаються в бік Китаю
Країни Перської затоки дедалі більше сумніваються у надійності США як партнера з безпеки. Причиною стала війна з Іраном і дії адміністрації президента США Дональда Трампа. У регіоні незадоволені відсутністю чіткої стратегії Вашингтона. На цьому тлі окремі держави починають придивлятися до Китаю як альтернативного партнера.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Тегеран нібито "дуже хоче" укласти угоду з Вашингтоном. За даними ЗМІ, новопризначений верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї дав згоду на початок переговорів зі США.
Штати передали Ірану комплексний план із 15 пунктів щодо врегулювання конфлікту на Близькому Сході. План охоплює низку ключових питань, зокрема іранські програми балістичних ракет і ядерні розробки. Один із центральних пунктів передбачає передачу під міжнародний контроль 440 кілограмів високозбагаченого урану, що зберігається в Ірані. Офіційно в Ірані заявили, що відхиляють його.
Водночас спецпосланець США Стів Віткофф заявив, що у Вашингтона є "вагомі ознаки" того, що Іран може погодитися на умови США для припинення війни. За його словами, Тегеран "шукає вихід" із ситуації.
Слідкуйте за нами у Telegram
