Розрахунок, геополітика та віра: як спікер Джонсон опинився на правильному боці історії
Спікер Палати представників здійснив шлях від опонента допомоги Україні до прихильника цього рішення і допоміг провести законопроєкт через Конгрес
Спікер Палати представників Майк Джонсон довгий час блокував допомогу Україні та іншим союзникам США, але зрештою змінив свою думку, навіть ризикуючи звільненням з посади. На позицію політика вплинуло усвідомлення наслідків для Сполучених Штатів, до яких може призвести перемога Росії, а також внутрішньополітичні розрахунки. Водночас важливе значення мали висвітлення об'єктивних даних та робота з релігійними організаціями, які донесли республіканцям позицію України надихнули спікера боротися за правду.
Як Джонсон порвав з MAGA
З погляду українця з протестантом-євангелістом Майком Джонсоном сталася метаморфоза подібна до тої, яка відбулася з колишнім гонителем віри апостолом Павлом. «Спікер Нижньої палати, християнин, чоловік, тато», як написано в його профілі на X, упродовж двох років війни послідовно голосував за антиукраїнські ініціативи. Ще місяць тому заявляв, що нема нічого важливішого від проблеми мігрантів у США. Аж раптом він діаметрально змінює свою думку й не лише погоджується провести голосування за сенатський законопроєкт, а пропонує власний. Ще й робить це так, що шанси на його прийняття суттєво зросли.
«Нині настав критичний час — критичний час на світовій арені… Я вважаю, що Сі Цзіньпін, Володимир Путін та Іран справді є віссю зла», — сказав Джонсон в етері C-SPAN.
Він досі «трампіст», але перейшов від табору ізоляціоністів MAGA, ставлеником якого був, до класичних «рейганівських» республіканців, які рішуче підтримують союзників. І більшість, як показали результати голосування, не на його боці: 101 його однопартієць проголосував «за» пакет допомоги Україні, тоді як 112 «проти». За це Марджері Тейлор Грін та кілька її спільників з ультраправого крила партії «Кокус свободи» звинуватили Джонсона в зраді й погрожують його звільнити.
«Спікерство Майка Джонсона закінчилося. Йому потрібно вчинити правильно, піти у відставку й дозволити нам рухатися вперед у контрольованому процесі», — сказала Грін.
Перевага консерваторів у Нижній палаті — усього дев’ять конгресменів, а рішення про імпічмент голосують простою більшістю. Потрібно лише кілька незадоволених республіканців, аби реалізувати ці погрози, адже зазвичай демократи залюбки голосували проти спікера своїх політичних опонентів. Але тепер вони гарантують Джонсону підтримку, жертвуючи таким незабутнім видовищем як гризота за крісло в таборі супротивника.
Цього разу домовленості з демократами врятували Джонсона від можливого імпічменту, однак не треба знецінювати крок. Його шанси зберегти у своїх руках молоток спікера після оновлення складу Конгресу в листопаді практично дорівнюють нулю: MAGA цього не допустить. Так чому Майк Джонсон зважився на такий згубний для своєї політичної кар’єри вчинок? Чому він взагалі вирішив плисти проти течії замість того, щоб залишатися частиною сили, яка претендує на провідну роль в Америці?
«Місце сидіння визначає точку зору»
Як розповідає в коментарі для New York Times конгресмен-республіканець Майкл Маккол, голова Комітету із закордонних справ Палати представників, на Джонсона незабутнє враження справили наради за зачиненими дверима. Там він міг почути звіти очільників спецслужб, зокрема Вільяма Бернса, директора ЦРУ. Маккол називає їх «трансформаційними». Джонсон зрозумів, що від його рішень буквально залежить доля світу.
Розвідники зуміли довести спікеру, що «вісь зла 2.0» дійсно існує, це не вигадка сатаністів із «глибинної держави», аби тримати в покорі американців, як кажуть MAGA. Іран, Росія, Північна Корея та Китай кидають виклик світопорядку, у якому домінує західна демократія і перше місце відіграє США. Розвідники також переконали спікера, що Кремль не зупиниться на Україні. Розповідають, Джонсон неодноразово закликав колег-республіканців відвідати закриті засідання, вважаючи, що це допоможе прихилити їх на свою сторону, повідомляє New York Times.
«Я справді вірю цій інформації. Я думаю, що Володимир Путін продовжував би марширувати Європою, якби йому дозволили. Думаю, наступною мішенню він може обрати країни Балтики. Я думаю, що він може почати конфлікт із Польщею чи одним із наших союзників по НАТО», — сказав спікер.
Джонсон, як будь-яка нормальна людина, особливо, якщо її син йде навчатися до Військово-морської академії США, не хоче підштовхувати Путіна до Третьої світової. Тоді американцям доведеться самим брати до рук зброю.
А ще спікер доволі молодий, йому лиш трохи більш як сорок років і для нього кар’єра лише починається. Джонсону ні до чого, аби його ім’я асоціювалося з найбільшим геостратегічним провалом США. Краще вже піти у відставку, ніж стати «новим Чемберленом».
«Я хочу бути на правильному боці історії», — переказує слова спікера Маккол.
Розрахунок Джонсона
Напередодні ухвалення законопроєкту про допомогу Україні, Джонсон навідався до Трампа в його скандальновідому резиденцію Мар-а-Лаго. Там він вичавив із фаворита Республіканської партії досить неоднозначні слова, що допомога Україні потрібна, але це має бути кредит. Джонсон зробив радісне обличчя, мовляв, отримав ніщо інше, як схвалення домовленостей із демократами. Насправді ультраправі запросто можуть трактувати заяву Трампа про недостатню підтримку України Європою на користь своєї позиції.
Уперше за довгий час опитування показують, що Байден наздоганяє, а по деяких позиціях випереджає свого конкурента й частково причиною цього є політика щодо України. Ймовірно, за лічені місяці до виборів Трамп боїться втратити частину електорату, тому намагається балансувати.
Водночас Майку Джонсону доводиться домовлятися з багатьма зацікавленими сторонами, аби вести державну політику, і це здебільшого суперечить позиції ультраправих. Вони вже кілька разів звинувачували спікера в «зраді». З іншого боку на Джонсона тиснули «рейганісти», які задля збереження партійної дисципліни не підтримували «петицію про усунення», яка дає можливість проголосувати за законопроєкт про допомогу в обхід спікера. Вони втрачали терпіння і подальше затягування справи, як от повторне обговорення угоди про мігрантів, могло стати останньою краплею.
Такий крок зруйнував би політичну вагу Джонсона, до того ж він опинився б сам на сам із ворогами. Ще Макіавеллі радив у такій ситуації обирати союзника, щоб, якщо доведеться програти, «спільно нести тяготи вигнання».
Віра має значення
У південних штатах США, як Луїзіана, звідки родом Джонсон, 76 % населення — християни. Загалом у Сполучених Штатах роль протестантських пасторів у політичному житті надзвичайно велика. Це тому Марджері Тейлор Грін виправдовувала свою позицію словами, що Росія воює за християнство, а Такер Карлсон розповідає, що в Україні гоніння на церкву.
Тут вони діють суголосно з російською пропагандою. «Всесвітній російський народний собор», який очолює голова Російської православної церкви (РПЦ) Кіріл, проголосив проти України «священну війну», як хрестові походи чи газават. При цьому у своєму Наказі патріарх примудрився жодного разу не згадати слово «Бог» чи «Ісус Христос». Це не випадково, адже держава намагається розбудовувати власну ідеологію. Воно хоче протиставити «традиційні релігії Росії», християнство, іслам, юдаїзм та буддизм, «сатанинському Заходу». Нещодавно вождь росіян Володимир Путін почав проповідувати своє синкретичне вчення.
«Пам’ятаєте, Ісус прийшов до Галілеї і поряд із морем Галілейським побачив рибалок? Хтось рибу ловив, хтось сіті поправляв. І він їм сказав: "Ідіть за мною, і ви будете ловцями людей, тобто людських душ". Вони стали проповідниками, його учнями. Це було дуже важливо в період становлення світових релігій, а це всі чотири традиційні релігії Росії — це не лише християнство, а й усі наші традиційні релігії», — сказав Путін на урядовій нараді.
Релігія стала надбудовою для державної ідеології РФ і може існувати лише в такому вигляді. Справжньої свободи віросповідання в цій країні нема. Київ спробував донести цю інформацію до якомога ширшого кола людей. Допомагали достукатися до республіканців представники українських релігійних громад. Напередодні голосування за допомогу Джонсон зустрівся з пастором з Одеси Сергієм Гайдаржи. Його дружина й маленька дитина загинули від російського удару по місту 2 березня.
У квітні керівник Офісу президента Андрій Єрмак написав колонку для американського видання The Hill. У ній він розповідає, що Україна є найбільшою протестантською країною в Європи, хоч більшість населення православні. Він також наводить приклади, коли Росія переслідувала вірян за релігійною ознакою. Режим придушує не лише ПЦУ, греко-католиків та протестантів (Свідки Єгови взагалі визнані екстремістами), але й шаманів та священників РПЦ, які не згідні із лінією державної ідеології.
І це лише окремі приклади взаємодії з релігійними громадами. Голова Комітету із закордонних справ Майкл Маккол розповів журналістам CNN, що в ніч перед оприлюдненням законопроєкту про допомогу Джонсон молився. Він був під враженням від спілкування з жертвами злочинів росіян і хотів, аби Бог допоміг йому вчинити правильно. Майбутнє Джонсона все ще в тумані, але принаймні цього разу йому не довелося обирати між совістю і політичними інтересами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
