Ексспецпосланець назвав позицію Вашингтона «неділовою», поки в Україні вбивають невинних людей
Ексспецпосланець Кіт Келлог у вівторок, 24 лютого гостро розкритикував позицію офіційного Вашингтона після голосування в ООН. Він назвав рішення союзників утриматися від резолюції щодо миру «неділовою угодою», оскільки переконаний, що дипломатичні побоювання завадити переговорам не виправдовують ігнорування чотирьох років повномасштабної війни та вбивств українців.
Обурення Келлог висловив у соцмережах, повідомляє видання Bloomberg. Сполучені Штати утрималися від голосування в ООН на підтримку тривалого миру в Україні, що спровокувало гостру критику з боку колишнього посланця президента Дональда Трампа.
«Зрозумійте самі. Російська Федерація була проти цієї декларації. Хіба чотири роки війни не достатньо? Хіба зниклі діти, обстріли міст і вбивства невинних людей не достатньо? Це не бізнес-угода – це війна», — наголосив Келлог.
Ексдипломат дорікнув адміністрації за відмову підтримати резолюцію Генеральної Асамблеї, яка закликала до негайного припинення вогню та підтвердила суверенітет і територіальну цілісність України. Попри позицію американської сторони, документ було прийнято 107 голосами «за». Проти виступили 12 країн, включаючи РФ, а ще 51 держава утрималася.
Заступниця посла при ООН Теммі Брюс пояснила таку позицію побоюванням, що документ містить формулювання, які можуть відволікти від поточних мирних переговорів. За її словами, резолюція нібито не сприяє обговоренню всього спектра дипломатичних шляхів, хоча місія й надалі працює над припиненням війни.
Ухвалення документа відбулося 24 лютого 2026 року, у четверті роковини повномасштабного вторгнення РФ, як повідомляє LB.ua. Окрім політичних вимог, Генасамблея висловила глибоке занепокоєння через посилені атаки на енергетичну інфраструктуру та гуманітарну кризу. Окремим пунктом резолюція вимагає повного обміну військовополоненими та негайного повернення всіх депортованих цивільних, зокрема українських дітей. Серед 12 країн, які виступили проти ініціативи разом із Росією, опинилися Білорусь, Іран, Північна Корея, Куба та кілька держав Африки.
Події 2026 року стали продовженням напруженого протистояння, що розпочалося роком раніше. 24 лютого 2025 року на розгляд було винесено дві різні резолюції. Український проєкт, підтриманий 50 країнами, прямо називав Росію агресоркою та вимагав повного виведення військ; його підтримали 93 держави, проте Білий дім та Кремль синхронно проголосували «проти». Водночас була ухвалена американська резолюція (89 голосів «за»), яку представник РФ назвав «кроком у правильному напрямку», тоді як Україна від голосування за неї утрималася.
За даними The Washington Post, у 2025 році адміністрація Дональда Трампа активно тиснула на Київ, вимагаючи відкликати український варіант документа. Держсекретар Марко Рубіо просував власну «історичну» пропозицію, яка, на думку українських посадовців, була узгоджена з російською стороною та применшувала відповідальність Москви за вторгнення. Попри заклики Вашингтона йти на поступки заради «миру», президент Зеленський тоді доручив МЗС не відкликати принциповий для України текст.
Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії у різних країнах світу відбулися акції підтримки України. Марші та пам’ятні заходи, зокрема, пройшли у Парижі, Вашингтоні та в Окленді. Учасники закликали не послаблювати допомогу Києву, посилювати санкції проти Кремля та домагатися справедливого миру. До річниці також готують низку заходів у Фінляндії та Австралії.
Також ми повідомляли,що президент України Володимир Зеленський звернувся до європейський партнерів у роковини повномасштабного вторгнення РФ. Він заявив, що Київ хоче почути чітку дату вступу до ЄС. Також глава держави закликав посилювати санкції проти РФ, зокрема проти російських банків, тіньового флоту та військових злочинців, й боротися з російськими інтересами у ЄС.