Евакуація населення, затримання мародерів, поховання загиблих від обстрілу: з чим зіткнулися поліцейські під час війни у Луганській області

Повномасштабне вторгнення росії на територію України 24 лютого перевернуло життя кожного українця. Багатьом довелося зіткнутися з новими викликами, зокрема й жителям Луганської області: хтось почав займатися волонтерством та допомагати оточуючим, хтось ризикував своїм життям під час ремонту комунікацій, хтось евакуював луганців під обстрілами у безпечні місця. І майже в кожній такій історії були задіяні співробітники поліції.

З початку вторгнення і до кардинального погіршення ситуації поліцейські спільно з волонтерами евакуювали мирних жителів. Спочатку супроводжували евакуаційні автобуси, якими керували водії місцевих та обласних адміністрацій. А коли в регіоні зник мобільний зв'язок, сповіщали громадян про евакуацію, під'їжджаючи до кожного будинку, де було укриття.

Коли у Сєвєродонецьку залишилося близько 15 тисяч жителів – 99% з них від виїзду відмовлялися зі словами: «Ми не залишимо свої квартири», «Нам нікуди й нема за що їхати», поліцейські стали їхати з міста на порожніх машинах. Але щойно загарбники рф і «ЛНР» увійшли до обласного центру, знайомі поліцейським особи з'явилися на відео окупантів.

«Тяжко… Тяжко дивитись відео з бабусями та впізнавати обличчя, яким ще вчора, прориваючись з боями та під постійними обстрілами привозили їжу, воду, медикаменти, а сьогодні вони зустрічають «асвабадителів», які просто знищили наші міста, вбили тисячі мирних українців, зґвалтували дітей. «Мальчікі, ми вас чекали».. «прийшли наші хлопці»... Гидко. Ми переможемо, повернемо наші землі і, обов'язково, подивимося їм у очі», - розповів начальник Управління патрульної поліції на Луганщині Віктор Левченко, який особисто до останнього евакуював населення.

Оперативно реагували співробітники поліції на факти мародерства, яких було достатньо. Злодії виносили товари та речі не лише з магазинів, а й з квартир, які залишилися чекати на своїх господарів. Завдяки поліцейським, збагатитися за рахунок війни вдалося лише небагатьом.

Незважаючи на відсутність мобільного зв'язку у Луганській області, продовжувала працювати чергова частина. Виклики від громадян надходили щодня: крім крадіжок приходили повідомлення про бійки, поножовщину та зникнення людей.

З чим не думали зіткнутися поліцейські, то це із похованням загиблих мирних громадян. Через те, що працівників ритуальної служби не вистачало, співробітники органів зголосилися допомагати. В останній місяць, коли обстріли стали масованими і практично не вщухали, загиблих жителів ховали вже в братських могилах, зокрема, у Лисичанську.

Поліцейські реагували і на прохання жителів, які покинули область, але їхні рідні ще залишалися вдома. Так, співробітники прибували за вказаними адресами та записували відео, в яких люди передавали своїм близьким «привіти» та повідомляли, що у них все гаразд.

На жаль, є і поліцейські, які віддали своє життя під час війни, багато хто також отримав поранення. Попри все, поліція не покинула громадян. Вони залишаються поруч і зараз, готові будь-якої миті надати необхідну допомогу.