Результати опрацювання виборів в Ізраїлі свідчать, що партія Біньяміна Нетаньяху здобуває більшість у парламенті
Водночас третьою потугою Кнесета стають колись маргінальні ультраправі політичні сили, що для багатьох є приголомшливою новиною. Ймовірно, однак, що це не дуже вплине на україно-ізраїльські відносини, адже громадська думка Ізраїлю на стороні України
Парламент Ізлаїлю складають 120 депутатів. За результатами підрахунку бюлетенів, права більшість Беньяміна Нетаньяху отримає від 62 до 65 місць, що значно перевищує кількість мандатів, які дають змогу сформувати парламентську коаліцію. Партія Нетаньяху «Лікуд», залишається найбільшою партією в Кнесеті, маючи від 30 до 32 місць, пише Washington Post.
Центристський блок партій, який очолює нині діючий прем’єр-міністр Яїр Лапід (партія «Єш Атід») здобуде в сукупності 54 — 55 місць.
Остаточний підрахунок голосів, завдяки якому менші, але впливові партії Ізраїлю можуть подолати виборчий бар’єр, очікується не раніше обіду четверга чи ранку п’ятниці.
«Якщо фактичні результати відображатимуть екзит-поли, я створю національний уряд, який піклуватиметься про всіх громадян Ізраїлю», — пообіцяв Нетаньяху.
Рух, який характеризують як «агресивно антидемократичний» та «принципово расистський» скоріше всього увійде до складу нового уряду країни. Об'єднання сіоністів отримає приблизно 15 місць у Кнесеті, що робить їх третьою за розміром політичною силою Ізраїлю, пише Washington Post.
На чолі об’єднання ультраправих партій «Релігійний сіонізм» стоять Бецалель Смотріч, який не приховує, що є гомофобом та Ітамар Бен Ґвір. Бен-Ґвір є послідовником рабина-расиста Меїра Кахане, якому зрештою заборонили доступ до Кнесету, а його партію «Каха» в США оголосили терористичною організацією. Кахане відстоював заборону змішаних шлюбів. між арабами та євреями та позбавлення арабів ізраїльського громадянства, пише CBS.
Входження скандальних ультраправих до Кабінету міністрів країни загрожує наростанням протистояння всередині країни й може дестабілізувати Ізраїль. Можливі також зміни до законодавства, які зруйнують незалежність судової системи в країні, поставивши її в підпорядкування Кнесету. Це допоможе Нетаньяху припинити судове переслідування за корупцію.
«Важко сказати, як представники ультраправих партій ставитимуться до України. Я не чув якихось їхніх висловлювань на цю тему. Але є такий загальний тренд: підтримують Україну здебільшого ліво-ліберальні партії, а праві здебільшого не підтримують», — каже директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Нетаньяху вельми неоднозначна політична фігура, досить згадати, що його звинуватили в корупції, і він заявляв, що є «другом путіна», неодноразово хвалився близькими стосунками з вождем росіян. Загалом він правив Ізраїлем 15 років і не може похвалитися значними економічними здобутками, тому осідлав тему зовнішніх загроз. Яка, завдяки росії в тому числі актуальна, як ніколи.
«Буду дипломатичним до тієї міри, до якої можливо: вона буде для нас проблематичною, якщо Нетаньяху прийде до влади. Оскільки він відомий як давній друг путіна. І, таким чином, він ці зв’язки буде використовувати на свою особисту користь. І нам буде важко отримати більше допомоги від ізраїльської сторони», — пояснив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук.
Взагалі то важко прогнозувати як поводитиметься «друг» путіна в умовах, коли практично весь цивілізований світ вважає росію та її режим небезпечними для світового порядку. Громадська думка в Ізраїлі на стороні України. Нетаньяху заявив, що переймається стражданнями українського народу, хоча не назвав, росію агресором. Водночас він сказав, що буде розглядати можливість перегляду політики щодо постачання зброї.
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос вважає, що за великим рахунком на взаємини між Ізраїлем і Україною обрання Нетаньяху не повпливає.
«Ставлення Ізраїлю до нас не зміниться. Ситуація для нас кращою не стане. А щодо його знайомства з путіним, то можу сказати, що Нетаньяху — опортуніст. Він може сказати, що взагалі нічого там особливого не було... Але він буде дуже обережним. Вдаватиме, що російсько-українська війна їх не стосується», — каже пан Ігор.
Навряд чи особисті симпатії Нетаньяху (якщо вони справді є) до російського вождя будуть вирішальними для політики Ізраїлю. Для Тель-Авіа питання налагодження співпраці між Іраном та росією є досить дражливим. Залежно від подальшого розвитку подій може йтися і про ширшу інклюзію Ізраїлю в протистояння між колективним Заходом і новою «віссю зла». Адже на тлі наростання войовничої риторики Тегерану, краще покладатися на зброю США, ніж на добру волю москви.