Чому Zoom виснажує, знижує самооцінку та б'є по самосприйняттю – дослідження, перевірене на собі
Zoom порушує особисту дистанцію.
Пандемія COVID-19 2020 року незворотньо змінила "офісний" світ до невпізнаваності. Багато хто після карантину просто не повернувся з так званої "віддаленки" - роботи онлайн з дому, зон вільного WI-FI чи будь-якого іншого зручного для цього місця. Сотні мільйонів людей по всьому світу почали використовувати нові технології зв'язку, аби менше контактувати в реальному житті.
Популярними стали й залишаються конференції співробітників в Zoom, які дають можливість багатьом учасникам одразу брати участь у розмові та бачити одне одного на поліекрані в реальному часі. Однак, як виявилось, у такого інструменту є й своя "темна сторона".
Zoom - це зручно, але не все так просто. Річ в тім, що багато хто з учасників онлайн конференцій за допомогою цього інструмента почали скаржитись на перевтому від участі в таких заходах. Особливо, коли конференцій багато, проводять їх часто і подовгу. Конференція тривалістю в годину здатна виснажити не менше, ніж співбесіда тієї є тривалості в офлайні чи кілька годин розмови телефоном. У чому ж тут справа?
Вчені дійшли висновку, що є кілька причин, через які учасники конференцій в Zoom відчувають втому та навіть зниження власної самооцінки. Інформатор розповість про головні. Так, експерт з комунікацій Стенфордського університету Джеремі Бейленсон досліджує дуже сучасний феномен "втома від зуму". За його словами, останній імовірно не надто добре впливає на нашу оцінку себе ж та збільшує когнітивне навантаження (розумове - прм. ред.). Крім того, "зум" порушує дистанцію та на тривалий час знерухомлює нас перед камерою.
На тебе всі дивляться - дистанцію порушено
В "зумі" немає куди подітись від постійної прискіпливої уваги колег. Всі дивляться на всіх постійно, впродовж усієї розмови. Тож треба б тримати обличчя й поставу. Дивитися впритул незручно, але куди ж дивитися, як не одне на одного. Можна дивитись поза екраном, але тоді у модератора конференції виникатиме враження, що ви кудись "випали". Тож лишається продовжувати споглядати одне одного - а це всіх дещо напружує. Оскільки виникає так званий "ефект ліфта", де всі поряд і відводять очі.
Ще одним фактором, котрий збільшує напругу постійного пильного погляду, може бути розмір облич на вашому моніторі. Знамените дослідження культурного антрополога Едварда Холла в 1960-х роках показало, що міжособистісна дистанція фундаментально впливає на емоції і поведінку. А в "зумі" ви бачите обличчя людей так близько, як в реальному житті ми спілкуємось тільки з близькими нам людьми. Як виявилося, не всі з нас були готові бачити босів та підлеглих на такій інтимній відстані.
Ти увесь час ніби дивишся в дзеркало
Людина, яка дивиться на себе в "зумі" протягом тривалого часу, починає помічати недоліки власної зовнішності. Це може негативно впливати на самооцінку. Слід відзначити, що якість зображення в додатку не може бути задовільною, якою б не була камера вашого гаджета. Річ в тому, що ви занадто близько сидите і маєте технічно обмежену кількість ракурсів, більшість з яких - заздалегідь невдала (підборіддям на камеру, обличчям впритул тощо).
За нашими особистими спостереженнями "зум" укрупнює риси обличчя, роблячи їх дещо "важчими", знову ж таки, через близькість камери до вашого обличчя. А ще є фактор світла, й від того, звідки і як воно падає, як відомо, залежить естетичність кінцевого зображення. Зазвичай в умовах офісу чи домашнього робочого місця освітлення далеко не студійне, аби ви виглядали хоча би так, як у реальному житті, без викривлень. Отже висновок невтішний: "зум" здатен зробити нас не такими гарними, як ми насправді є. Це потрібно розуміти і не перейматися, - адже всі ми там однаково "красиві"!
Знижена рухливість
У камери є поле зору, область, яку вона може бачити. Під час дзвінка в Zoom люди повинні залишатися в межах певної зони, щоб їх бачили інші. По суті, користувачі застрягають в дуже маленькому фізичному конусі, і більшу частину часу змушені сидіти й дивитися прямо перед собою. Для непосидючих - це особливо непросто.
Зайвий шум - зауваження модератора
Додаткові супроводжувальні звуки в "зум" за умови увімкненого у вас мікрофона можуть заважати модераторові вести діалог чи іншому спікеру висловлювати свою думку. Це може призвести до того, що вам робитимуть зауваження, привертаючи увагу всіх учасників саме до вас. Це теж може стати джерелом додаткового напруження.
Розумове навантаження через відсутність жестів
Культура спілкування в "зумі" не передбачає активної жестикуляції та емоційних проявів на кшталт виразної міміки чи голосного сміху. Технічно Zoom не перешкоджає використанню жестів під час виступу, але вимушене сидіння в полі зору камери, безумовно, стримує рух і викликає дискомфорт. Звідси - "норми" поведінки в "зумі", плюс загальна атмосфера вашої зустрічі (якщо вона робоча, поводитись трохи free, як правило, недоречно).
Тож, щоб донести власну думку, треба більше розумово попрацювати. Адже в звичайному житті нам допомагає власна емоційність, ми посилаємо і приймаємо сигнали за допомогою вищезазначених інструментів, навіть не усвідомлюючи цього. Втім, коли ми мусимо в цьому стримувати себе, одразу починаємо відчувати певну пригніченість і потребу вигадувати більш переконливі способи донесення власної точки зору. Всі ми трохи стримуємось в Zoom, аби не виглядати диваками на тлі колег. Знайомо?
Який вихід?
Налаштуйте робоче місце в добре освітленій кімнаті, бажано, з потраплянням денного світла. Пам'ятайте, що на тлі вікна буде видно тільки ваш силует. Краще, щоб світло падало на ваше обличчя прямо. Можна додатково використати селфі-лампу, якщо вона у вас є.
Зафіксуйте гаджет на штативі, якщо це телефон, чи на столі - якщо ноутбук. Довго тримати - втомиться рука, і вам буде не до контексту сказано в ході конференції. Ви втратите увагу, відволікаючись на кінцівки, які затекли.
Сядьте на зручній від камери відстані, але так, щоб вас було видно. Прийміть зручну позу з урахуванням того, що вам доведеться провести в ній півгодини-годину. Говоріть спокійно, тримайте звичний тон, не кричіть і не надто притлумлюйте голос. Жестикулювати можна, посміхатись теж! Однак, за жестами вас все ще має бути видно.
Перевірте в налаштуваннях конференції, чи працює ваш мікрофон. Коли говорять інші, ви можете вимикати його і вмикати тільки тоді, коли самі щось говоритимите. Таким чином, ви не будете заважати іншим спікерам (або ваша кішка, яка навкає на фоні ;). А ще краще - працюйте в навушниках, тоді мікрофон не доведеться вимикати.
Поставте поруч із собою чашку з теплим напоєм чи воду, щоб мати змогу попити, якщо закашляєтесь, і для цього вам не доводилось вставати. Це мінімалізує стрес. Зробіть попередні нотатки того, що ви плануєте сказати в "зумі". Покладіть їх поруч із собою, майте блокнот і ручку.
Робіть невеликі перерви під час тривалих дзвінків - повністю відводьте погляд від комп'ютера на кілька секунд. Можна навіть зробити кільксекундну зарядку для очей - прямісінько в онлайні. Певні, вас зрозуміють. Поводьтесь органічно, як у реальному житті, але з урахуванням того, що мережа може "думати" трохи повільніше від вас. Тож не надто поспішайте і говоріть в середньому темпі.
Під час "зуму" закрийте вікна соцмереж на вашому гаджеті, аби не відволікатись. І не хвилюйтесь. З вами в "зумі" ваші ж колеги, яким все можна пояснити точнісінько так само, як і решту часу. Крім того, ви знаходитесь в тих самих осбтавинах, їм теж трішечки незручно. Зрештою, Zoom майже те саме, що звітувати на планерці чи навіть виступати в класі перед дошкою. А в школі всі ми вчились, і нічого, виросли розумні!
Кінець кінцем, якщо все це не для вас, ви можете вийти в "зум", прибравши тло зображення, або й саме зображення. Встановіть власне фото на аватар, так колегам буде простіше орієнтуватись, де саме знаходиться ваше віконце в додатку під час конференції.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
