Найбільш невирішеним питанням на мирних переговорах є території - вимога Росії про відмову України від своїх укріплених позицій на Донбасі стала тотемним моментом на тристоронніх зустрічах
Голова Офісу президента Кирило Буданов, який фактично став і очільником делегації на переговорах, виступає за швидке укладання мирного договору з Росією. Через це у команді з'явилися розбіжності. Причина у тому, що її частина досі нібито перебуває під впливом колишнього керівника Банкової Андрія Єрмака.
Про це пише The Economist з посиланням на власні джерела. Там зазначають, що сам Єрмак буцімто проти швидкого миру з РФ.
У матеріалі зазначили, що з початку 2026 року Київ та Кремль, як здавалося, поступово наближалися до угоди, а Україна вважала, що її позицію чують американські переговорники. Зокрема, з'явилися новини про готові документи щодо гарантій безпеки, а в командах відбулися зміни - Україна та РФ обрали більш прагматичних членів делегацій [хоча на переговорах у Женеві російську команду очолив Мединський, через що шанси на просування під час зустрічі знизилися - Інформатор про це писав раніше].
Джерело журналістів, близьке до української команди, навіть оцінило шанси на прорив як "50 на 50". Водночас найбільш невирішеним залишається питання стосовно територій. Росія вимагає, щоб Україна відмовилася від своїх укріплених позицій на Донбасі - і це стало тотемним моментом переговорів.
"Війна Росії ніколи не була за землю, а радше за спроби підкорити міжнародні відносини та суверенітет України. Ось чому гарантії безпеки та обіцянки членства в Європейському Союзі настільки важливі для України", - йдеться у статті.
Київ та Москва працювали над компромісом, ініційованим мериканцями. Він передбачав би створення демілітаризованої "вільної економічної" зони, можливо, під егідою "Ради миру" президена США Дональда Трампа. Це, як зауважують в The Economist, відповідає всім вимогам гглави Білого дому, але, ймовірно, не пройде відповідно до законодавства США. Зокрема, якщо угода вимагатиме будь-якого фактичного визнання російської окупації українських земель. І наразі незрозуміло, чи усвідомлює це його спецпредставник Стів Віткофф.
Згодом виникли розбіжності і в українській команді, зауважує видання. За їхніми даними, одне крило, яке орієнтоване на Буданова, вважає, що швидка угода під керівництвом ША служить інтересам України. Водночас є інше крило і джерела кажуть, що ця частина делегації все ще перебуває під впливом Єрмака - але прізвищ не розкривають. Саме це "єрмаківське" крило, ймовірно, менш зацікавлене у швидкому мирі.
Журналісти стверджують, що президент Володимир Зеленський балансує ніж цим двома крилами. І водночас він має власні ідеї та погляди, які вже озвучував.
У Женеві 17 лютого розпочався черговий раунд переговорів у тристоронньому форматі. За столом переговорів - представники України, США та Росії. Про старт зустрічі повідомив секретар Рада національної безпеки і оборони України Рустем Умєров, який очолює українську делегацію.
"Сьогодні розпочинаємо черговий раунд переговорів у тристоронньому форматі - Україна, США, Росія. Дякуємо американській стороні за залученість і послідовну роботу в переговорному процесі. Вдячні Швейцарії за організацію та надані умови для проведення зустрічей. Маємо погоджені президентом України рамки роботи й чіткий мандат. На порядку денному - безпекові та гуманітарні питання", - повідомив він.
У Кремлі заявили, що порядок денний буде ширшим, ніж під час попередньої зустрічі в Абу-Дабі. Речник президента РФ Дмитро Пєсков повідомляв, що окрім безпекових аспектів, сторони нібито планують обговорювати й територіальні питання. За його словами, зустріч проходитиме у закритому форматі, без доступу преси, а за підсумками першого дня "новин чекати не варто".
Ще 12 лютого президент Володимир Зеленський казав, що переговорний процес зайшов у глухий кут через вимоги Москви віддати українські території. Президент підкреслив, що не підписуватиме угоди, які шкодять інтересам громадян.
Нагадаємо, в Абу-Дабі у четвер, 5 лютого, завершилася тристороння зустріч між Україною, Сполученими Штатами Америки та Росією. Наразі єдиним реально відомим результатом переговорів можна вважати обмін військовополоненими між Україною та РФ - сторони обміняли 314 осіб, 157 на 157. Під час другого раунду переговорів між Україною, США та Росією обговорювалося питання повного перемир'я. Зокрема, сторони говорили про методи його запровадження та моніторинг припинення вогню.