Астронавти можуть залишити на Місяці набагато більше, ніж сліди чобіт
NASA виявила земні мікроби, здатні витримати екстремальні умови поблизу південного полюса супутника
Науковці NASA з'ясували, що земні мікроорганізми здатні витримати екстремальні умови поблизу південного полюса Місяця і потенційно вплинути на майбутні наукові дослідження супутника Землі. Дослідження, опубліковане 19 серпня в журналі Science Advances, показало, що мікроби здатні виживати у затінених місцях поблизу південного полюса. Це створює несподівану проблему для науковців, які прагнуть відрізнити древню місячну хімію від забруднення, принесеного людьми. Відкриття має пряме значення для майбутніх місій на Місяць в рамках програми Artemis.
Як пише ScienceDaily, найстійкішим виявився поширений грибок Aspergillus niger, який часто називають "чорною цвіллю". Дослідники з'ясували, що ця цвіль здатна пережити навіть кілька тижнів у затінених кратерах восени та взимку на Місяці, зберігаючи життєздатність попри космічний вакуум і різкі перепади температур.
Керівник дослідження, планетолог Прабал Саксена з Годдардівського космічного центру NASA, зазначив, що люди неминуче приносять із собою мікроскопічних "пасажирів". На кожній ділянці шкіри розміром із гумку олівця живе близько мільйона бактерій, і частина з них здатна вийти за межі скафандрів чи житлових модулів у навколишнє середовище.
"Люди - природжені мандрівники, і разом з ними подорожують їхні голоси, спогади... і їхні мікроби", - сказав планетолог Прабал Саксена.
Науковець додав, що для декого з дослідників, включно з ним самим, така реальність виглядає тривожно. Проте, за його словами, це створює можливість перетворити недосконалу ситуацію на корисний експеримент.
Крім Aspergillus niger, вчені дослідили ще чотири організми: бактерії Bacillus subtilis, Staphylococcus aureus, Deinococcus radiodurans та кілька видів грибка Fusarium. Виявилося, що обидва досліджені гриби виявилися витривалішими за всі три види бактерій. Серед бактерій найкраще протрималася Deinococcus radiodurans, відома стійкістю до холоду й радіації, тоді як Staphylococcus і Bacillus показали найгірші результати.
Дослідники змоделювали умови в трьох ділянках біля південного полюса Місяця - Nobile Rim, Connecting Ridge та de Gerlache Rim, спираючись на дані орбітального апарата Lunar Reconnaissance Orbiter. З'ясувалося, що денна температура на поверхні Місяця може сягати приблизно 127 градусів за Цельсієм, а головними загрозами для мікробів були саме ультрафіолетове випромінювання, тепло, космічна радіація та вакуум.
Через незвичний кут падіння сонячного світла на полюсах Місяця там утворюється мозаїка з постійно затінених ділянок. Промені сонця там ковзають майже паралельно поверхні, тому навіть невеликі пагорби чи краї кратерів здатні відкидати довгі тіні. Саме такі затінені кишені можуть зберігати екстремальний холод, воду та захищати вразливі молекули від руйнівної радіації.
Важливо розуміти, що йдеться саме про виживання клітин, а не про їхнє розмноження. Співавторка дослідження, органічний геохімік Годдардівського центру Хізер Грем, наголосила, що науковці досліджували лише здатність клітин залишатися живими, а не рости чи розмножуватися. За її словами, існують сценарії, коли клітини можуть опинитися похованими під поверхнею, що зберегло б їх у теплі та захистило від радіації.
Наразі немає доказів, що на Місяці є ключові інгредієнти для повноцінного розмноження мікробів, зокрема рідка вода в достатній кількості. Проте вчені підкреслюють, що ретельно контрольовані затінені зони можуть стати цінною природною лабораторією для перевірки реальних меж виживання мікроорганізмів в умовах, які практично неможливо відтворити на Землі.
Співавтор дослідження Ендрю Нідхем, фахівець із контролю забруднення місячних зразків програми Artemis, пояснив практичне значення цієї роботи для подальших космічних місій.
"Нам потрібно зрозуміти, що було там до нас, тому що коли ми полетимо на Марс шукати ознаки життя за межами нашої планети, ми захочемо переконатися, що це не те, що ми самі привезли з собою", - сказав Ендрю Нідхем.
Це дослідження стає особливо актуальним напередодні розширення людської присутності на Місяці в рамках програми Artemis. Розуміння того, які саме земні мікроорганізми можуть "пережити" подорож і закріпитися в місячному ґрунті, допоможе науковцям завчасно відокремити справжні місячні відкриття від звичайного людського сліду.
Раніше Інформатор повідомляв, що місія Artemis II готується відправити астронавтів у обліт Місяця вперше за десятиліття. Це стане першим пілотованим польотом програми та перевіркою систем перед майбутньою висадкою на південний полюс супутника.
