27 лютого - Міжнародний день полярного ведмедя. Цей день в історії
У цей день зооактивісти закликають людей більше дізнатися про полярних ведмедів
27 лютого 2023 року - понеділок. Щорічно цього дня у світі відзначається Міжнародний день полярного ведмедя або День білого ведмедя. Основною метою проведення дня є поширення інформації про полярного ведмедя і залучення уваги суспільства до необхідності охорони найбільшого наземного хижака планети. Вже більше року триває повномасштабне вторгнення Росії в Україну. До весни залишився 1 день. Ми зібрали найважливіші події, якими відомий цей день в історії.
Всі національні та міжнародні природоохоронні організації включають полярних ведмедів до переліку рідкісних видів тварин, чисельність яких скорочується. 27 лютого людей закликають більше дізнатися про цих цікавих тварин і можливі дії для збереження цього рідкісного виду.
Всесвітній день неурядових організацій
Також сьогодні відзначається Всесвітній день неурядових організацій. Іноді це свято називають Всесвітній день НКО. Традиційно 27 лютого відзначається проведенням форумів, конференцій, виставок та інших заходів, на яких обговорюють проблеми й підкреслюють досягнення неурядових і некомерційних організацій у справі побудови громадянського суспільства, просування громадських ініціатив як частини Програми сталого розвитку, проголошеної ООН.
Цього дня 2014-го російські окупанти захопили будівлі парламенту і Ради міністрів Криму
27 лютого — рано-вранці (о 4:20) будівлі парламенту та уряду Криму були захоплені озброєними «зеленими чоловічками» (російським спецпідрозділом без розпізнавальних знаків у кількості близько 120 осіб), над ними встановили прапори Російської Федерації.
Військові повідомили представникові Ради міністрів АР Крим, що вони є «самообороною російськомовних громадян», і відмовились вступати у перемовини будь-з-ким; російські ЗМІ поширювали інформацію, що бойовики є бійцями севастопольського загону «Беркуту», розформованого 25 лютого.
Як з'ясувалося пізніше, це був спецназ Головного розвідувального управління Росії. Окупанти зібрали депутатів Верховної ради Криму до захопленої будівлі і у закритому режимі ті ухвалили рішення про призначення референдуму щодо статусу півострова на 25 травня 2014 р., метою якого мало стати «вдосконалення статусу півострова», кажучи по-простому — його від'єднання. Також депутати відправили у відставку уряд Анатолія Могильова, призначили новим прем'єром лідера партії «Русское единство» Сергія Аксьонова.
Російськими військовими захоплено аеропорт «Бельбек» у Севастополі (близько 300 військових), вузли зв'язку, оточено прикордонні загони у Балаклаві і Севастополі, зупинено паромну переправу в Керчі, встановлено озброєні військові блокпости на в'їздах в Крим на Чонгарі і Перекопі, відключено кримскотатарський телеканал ATR. На будівлях державних установ замість українських почали з'являтися російські прапори.
Дві військові вантажівки «Урал» з російськими військовослужбовцями (держномери 0225 НМ 90, 0217 НМ 90), заїхали на територію військового санаторію в Ялті і приступили до охорони об'єкта. Керував російськими автоматниками депутат держдуми Росії Франц Клінцевич. Наступного дня до санаторію заселили прибулих з Росії «тітушок».
Мітинги під ВР Криму проукраїнських і проросійських активістів, які пізніше встановили ворожий прапор над будівлею Сімферопольської міськради. Безрезультатний візит до Сімферополя народного депутата України Петра Порошенка. Прокуратура АР Крим порушила кримінальну провадження за ст. 258 Кримінального кодексу України «Терористичний акт» в зв'язку з захопленням будівлі Ради міністрів і Верховної Ради Криму.
На офіційному сайті Міністерства оборони Росії з'явилася інформація про те, що з'єднання та військові частини Західного і Центрального військових округів РФ приступили до великомасштабної передислокації в призначені райони, але райони в повідомленні не називалися. З цього приводу було сказано наступне: «в яких регіонах і які завдання треба виконувати військам (силам), до командуючих арміями та командирів з'єднань буде доведено офіцерами Генерального штабу ЗС РФ після відкриття відповідних пакетів».
У відповідь на «занепокоєність» західних лідерів Володимир Путін пообіцяв поважати територіальну цілісність України. В. о. Міністра оборони України призначено Ігоря Тенюх.
В Москві біля Кремля застрелели Бориса Нємцова
27 лютого 2015 року близько 23 години 40 хвилин вбитий невідомими чотирма пострілами у груди, голову і серце — на Великому Москворіцькому мосту біля Кремля. Вбивство сталося за день до запланованого на перше березня у Москві опозиційного маршу «Весна». Передостаннє інтерв'ю, дане Борисом Нємцовим 10 лютого 2015 року російському часопису «Собеседник», отримало назву: «Боюся того, що Путін мене вб'є».
Нємцова вбили також напередодні оприлюднення ним доповіді «Путін і війна», в якій він, з документами в руках, збирався продемонструвати докази участі російської армії у війні на Донбасі і причетність персонально Путіна до цього.[36] Голова Комітету Європарламенту із закордонних справ Елмар Брок заявив: Система Путіна несе відповідальність за вбивство Нємцова. Бориса Нємцова вбили через його намір опублікувати докази присутності російських військ на Донбасі».
Відзначають, що Нємцова вбили через лічені години після його слів: «життя Надії Савченко дорожче, ніж якийсь Путін». 6 січня 2016 року на допиті обвинувачені у вбивстві опозиціонера Заур Дадаєв і Анзор Губашев зізналися, що до 27 лютого двічі намагалися вбити Нємцова, але цьому заважала велика кількість народу. 2016 року Слідчий комітет РФ заявив, що розслідування про вбивство Нємцова було завершено. За їх версією обвинуваченим замовники запропонували 15 млн рублів.
Чим ще відзначився цей день в історії
1918 – початок походу січових стрільців проти більшовицьких військ, що напали на Україну.
1919 – комісія Антанти провела зустріч з українським отаманом Симоном Петлюрою.
1933 – підпал Німецького Рейхстагу, що був використаний Гітлером як привід для розпуску Рейхстагу і встановлення диктатури в Третьому Рейху.
1942 – масові розстріли в Бабиному Яру німецькими військами членів українського націоналістичного підпілля.
1942 – початок битви в Яванському морі між Японією та США.
1944 – масове спалення чеченців військами НКВС у селищі Хайбах.
1952 – ООН уперше провела засідання в новій штаб-квартирі в Нью-Йорку.
1990 – Верховна Рада СРСР створила нову посаду — президент СРСР.
Хто народився 27 лютого
272 — Костянтин Великий, римський імператор.
1807 — Генрі Лонгфелло, американський поет, автор «Пісні про Гайавата».
1831 — Микола Ґе, український живописець, художник-передвижник, майстер портретів, історичних і релігійних полотен.
1863 — Хоакін Соролья і Бастіда, іспанський живописець.
1901 — Маріно Маріні, італійський скульптор, живописець і графік.
1902 — Джон Стейнбек, американський письменник, лауреат Нобелівської премії.
1913 — Ірвін Шоу, американський письменник, написав «Багатій, бідняк», «Молоді леви», «Жебрак, злодій».
1923 — Іван Терлецький, вояк УПА, політв'язень.
1930 — Джоан Вудворд, американська кіноактриса, дружина Пола Ньюмена, лауреатка «Оскара» за фільм «Три обличчя Єви».
1932 — Елізабет Тейлор, американська акторка (двічі завойовувала «Оскар»).
1939 — Кензо, японський дизайнер, модельєр, парфумер.
1947 — Джузеппе Бертолуччі, італійський режисер, сценарист і продюсер.
1978 — Каха Каладзе, грузинський футболіст, захисник «Мілану».
Нагадаємо, співачка Джамала написала, що її діти стали п'ятим поколінням, якому довелося залишити Крим через російську агресивну політику. Причому, як зазначила артистка, це повторюється регулярно та з гаслами «Ми невинні».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
