Злодії залишили трохи грошей власнику картки «Ощадбанку», коли спустошували його рахунки

У грудні 2014 року чоловік отримав в «Ощадбанку» зарплатну картку. Зазвичай на початку місяця йому приходили повідомлення про зарахування зарплати. Однак у вересні 2019 року він такого повідомлення не отримав.

Проте отримав інше: що банківська картка заблокована на перевірку. Невдовзі йому зателефонували нібито працівниця «Ощадбанку» та повідомила, що картку розблокували. Наступного дня, чоловік пішов у найближче відділення, де був банкомат та з’ясував, що хтось поцупив всі його заощадження – 75 тис. грн.

Він одразу повідомив про це банк та пішов до Деснянського управляння поліції в Києві. Там за його заявою відкрили кримінальне провадження за фактом «шахрайство». Крім цього, чоловік знайшов однодумців у громадській організації «Фінансова грамота України», які вступилися за нього. Голова організації надіслав до банку листа, в якому вимагав повернути викрадені кошти та виплатити чоловікові штрафи за те, що це не було зроблено вчасно. Проте в «Ощадбанку» лист проігнорували.

Що було у суді

Чоловік просив суд, щоб державний банк повернув йому 75 тис. 001 грн, які поцупили шахраї та заплатив 150 тис. 752, 01 грн штрафу. Проста, на перший погляд, суперечка розтягнулася на місяці.

Під час судових засідань вкладник розповів, що за його заявою банк мав встановити ліміт витрат на день – тисячу гривень. Тобто протягом дня чоловік обмежив свої витрати так, щоб зняти готівкою чи витратити безготівково можна було не більше 1 тис. грн. За його словами, він ніколи не звертався до контакт-центру банку з проханням скасувати цей ліміт. Також у нього не було для цього мобільного додатку, тому що в телефоні взагалі не було інтернету. Пристрій використовувався тільки для дзвінків. І як так сталося, що попри обмеження за один день всі гроші зникли – він не знав.

В «Ощадбанку» на це відповіли, що у вересні 2019-го всі перекази робилися за допомогою мобільного додатку, в якому чоловік зареєструвався ще у листопаді 2018 року. У банку були впевнені, що це робить саме їх клієнт, тому що всі коди були введені без помилок. До того ж чоловік просив повернути 75 тис. грн, але згідно із талоном-повідомленням від поліції, правоохоронцям він розповів про втрату 55 тис. грн. Отже, він суперечив сам собі.  

Далі події розгорталися не менш дивно. Згідно із банківськими виписками, гроші чоловіка отримали три різні людини: 19 тис. 500 грн перевели на карту «Ощадбанку», 38 тис. грн отримав власник картки ПриватБанку, а 16 тис. 900 грн були зараховані на картку «Райффайзен Банк Аваль». До слова, остання картка належала людині, щодо якої у Слов`янському міськрайонному суді Донецької області розглядалися кримінальні справи. Крім цього, банк вважав, що ще частину грошей отримав сам чоловік. Ось таки щедрий дарунок від злодіїв!

Вивчивши всі обставини цієї детективної історії суд встановив – банк не довів, що їх клієнт втратив, чи передав комусь дані по своїй картці. Суддя вважала, що чоловік одразу повідомив банк про втрату грошей та звернувся щодо цього до поліції. Тому у вересні 2021 року суддя Деснянського районного суду Києва ухвалила, що «Ощадбанк» має повернути 75 тис. 001 грн.

Але державну установу це рішення не влаштувало, тому там вирішили його оскаржити. Адвокати банку наполягали, що шахраї подзвонили чоловікові та виманили в нього особисті дані по картці, через що він і втратив свої гроші. Тому провини банку тут не має.

Проте суд вивчив відповідь банку на прохання повернути гроші та не знайшов там результатів службової перевірки. Взагалі там не було інформації, коли та хто мав провести таке розслідування та які його результати. Тобто з огляду на правила, тільки клієнт може щось робити зі своїми грошима, а банк, своєю чергою, зобов`язаний ідентифікувати його особу. Грамотне встановлення, що власник рахунка та ініціатор списання коштів є однією і тією ж особою - запорука належного виконання банком своїх зобов’язань. Судді вирішили, що банк помилився щодо особи клієнта, тому гроші отримали злочинці. Через це у листопаді 2021 року судді Київського апеляційного суду постановили, що банк таки має повернути гроші.

Тоді адвокати «Ощадбанку» вирішили йти далі та подали скаргу до Верховного Суду. Проте суд порахував ціну позову та вирішив, що ця справа малозначна. Та не став її розглядати.

Інформатор писав, що переселенець через суд вимагав, щоб «Ощадбанк» заплатив йому півмільйона гривень.