Президент підписав указ про обмеження щодо колишнього депутата Борислава Берези - блокування активів і заборона контенту
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення персональних санкцій проти екснародного депутата Борислава Берези. Указ набрав чинності 7 липня 2026 року - він реалізує рішення Ради національної безпеки і оборони від 2 липня. Він вже відреагував на обмеження і назвав їх помстою за критику влади.
Згідно з даними на сайті президента, до Берези застосовано 17 видів санкцій безстроково. Серед них - блокування активів, заборона укладання договорів та правочинів, а також заблокування доступу з території України до його сторінок у Telegram, YouTube та Facebook. Окрім того, Береза позбавляється державних нагород.
"Чотирьохразовий ухилянт Зеленський запровадив санкції проти ветерана Берези. А взагалі мати одночасні санкції від Путіна і Зеленського - це бінго! Цікаво, а як вони це пояснять? Бо за викривання корупції та за критику влади - це буде прям в яблучко", - заявив Борислав Береза.
За даними джерел Інформатора, саме Береза став одним із перших, хто почав розповідати медійникам про події у Вишневому. Проте частина анонсованих ефірів за його участю 7 липня так і не вийшла.

Як йдеться на сайті ОП, Зеленський увів у дію нові санкції РНБО, спрямовані проти компаній і осіб, які підтримують російський військово-промисловий комплекс, а також пропагандистів, що виправдовують агресію РФ. Перший пакет санкцій охоплює 30 юридичних і 42 фізичні особи, зокрема виробників високоточного обладнання для підприємств російського ВПК. До списку потрапили компанії, які забезпечують виробництво озброєння, серед них центр «Буревісник» та «КАМ-Інжиніринг».
Другий пакет стосується 15 фізичних і восьми юридичних осіб, причетних до поширення кремлівської пропаганди та підтримки окупації українських територій. Санкції запроваджено, зокрема, проти воєнного блогера Володимира Романова, пропагандиста Іллі Туманова та депутатки Московської міської думи Марії Кисельової. За словами радника Президента з питань санкційної політики Владислава Власюка, мета нових обмежень — ускладнити роботу російського ВПК, позбавити його доступу до технологій, фінансування та міжнародної співпраці, а також зробити підтримку воєнної машини РФ економічно невигідною.
Безпосередньо перед введенням санкцій Береза заявив, що має компромат на міністра оборони Михайла Федорова. За його словами, до нього потрапили документи про можливі зловживання у сфері закупівель ДП "Дія", дронів, криптовалюти та ботів. Ця інформація нібито відома правоохоронним органам, але дій вони не вживають.
Як першу частину "серіалу" Береза виклав матеріали щодо тендеру на закупівлю "Суверенної фабрики штучного інтелекту" вартістю понад 225 мільйонів гривень. Переможцем торгів стало ТОВ "ЛАН ТЕК" - з пропозицією 225 891 000 гривень. Другий учасник - ТОВ "НЕТВЕЙВ" - запропонував лише на 52 787 гривень більше, що, на думку Берези, свідчить про відсутність реальної цінової конкуренції. Береза також стверджує, що у тендерній пропозиції переможця зазначено процесор із характеристиками, які не відповідають вимогам замовника, - однак компанію все одно допустили й вона виграла тендер.
Втім, опублікований матеріал виглядає радше як набір тверджень, ніж повноцінне розслідування. Береза спирається на анонімні "джерела в правоохоронних органах" і не наводить верифікованих документів - лише цитати з невідомих процесуальних актів. Жоден конкретний посадовець прямо не звинувачується, а логічний ланцюжок від тендерних порушень до Федорова особисто залишається недоведеним. Це швидше анонс, ніж OSINT-розслідування.
Береза народився 13 червня 1974 року в Києві. Він - колишній народний депутат VIII скликання Верховної Ради, пройшов за списком "Правого сектору". Також був представником України в Парламентській асамблеї Ради Європи. Після завершення депутатських повноважень зайнявся медійною та громадською діяльністю, активно веде власні канали та публічно критикує владу.
Практика запровадження обмежень РНБО щодо публічних українців, які критикують Офіс президента, набула резонансу навесні 2026 року, коли Зеленський підписав указ проти ексглави ОП Андрія Богдана. Той тоді заявив, що причина - або у плівках Міндіча, або у "списку", і порівняв обмеження з переслідуванням інакодумців. Рішення щодо Богдана також включало блокування активів і заборону на укладання угод.
Санкційна практика РНБО вже стала предметом судових оскаржень. Зокрема, фігурант справи "Мідас" Цукерман подав позов до Касаційного адміністративного суду проти Зеленського - слідом за Міндічем, який також оскаржував президентські обмеження. Це свідчить про те, що механізм санкцій РНБО дедалі частіше сприймається як інструмент тиску, а не виключно безпековий захід.