Хто відповість за склад БК у житловому секторі Вишневого
Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук пояснив, хто нестиме відповідальність, якщо підтвердиться розміщення складу боєприпасів поруч із будинками у передмісті столиці
Вже другу добу українці не можуть отримати офіційного пояснення того, що насправді вибухало у Вишневому після масованої ракетної атаки Росії в ніч на 6 липня. Аналогічне питання про природу вторинних детонацій - касетні боєприпаси чи склад БК - порушувала також нардепка Мар'яна Безугла. Президент Зеленський доручив СБУ з'ясувати, що сталося.
Якщо ж підтвердиться версія зі складом боєприпасів поруч із житловим сектором - за це мають понести відповідальність конкретні люди. Про це попередив речник Української добровольчої армії Сергій Братчук в етері телеканалу Київ 24.
"Власне, якщо президент поставив таке завдання СБУ, то треба дочекатися офіційних доповідей від нашої спецслужби, від відповідних структур і тоді лише давати відповідну оцінку того, що відбулося і найголовніше, чому так відбулося. Я сподіваюся, що від Служби безпеки України будуть не просто чіткі доповіді, а будуть чіткі рішення, щоб такі ситуації більше не виникали", - сказав Братчук.
Вірогідно, ворог діє у зв'язці зі зрадниками, а це підкреслює, що проблема не лише у прогалинах ППО, але й у системі контррозвідки. На пряме запитання, чи понесе хтось відповідальність за розміщення вибухонебезпечних об'єктів поряд із житловими кварталами, якщо ця версія підтвердиться, Братчук відповів ствердно:
"Звичайно. Є службові розслідування. Тим більше зараз долучені до цих розслідувань Служба безпеки і контррозвідка - визначать коло тих осіб, які відповідають за наслідки, які є в тій чи іншій ситуації. В даному випадку ми говоримо про Вишневе", - додав він.
Чому ситуацію замовчали і що тепер з'ясовує СБУ
У Вишневому внаслідок атаки виникла масштабна пожежа на території складських приміщень - ударною хвилею та уламками було пошкоджено десятки об'єктів, постраждали приватні будинки, адміністративні, складські та торговельні будівлі, зруйновано п'ять вулиць (!). Про загибель щонайменше сімох людей та евакуацію понад 500 мешканців стало відомо вже 7 липня. Народна депутатка Мар'яна Безугла написала у Telegram, що росіяни влучили у склад боєприпасів, проте майже одразу видалила цей пост. The Wall Street Journal також припустив, що вторинні вибухи можуть свідчити про детонацію боєприпасів зі складу.
Офіційна версія влади поки тримається версії про касетні боєприпаси - ймовірно, нерозірвані елементи після атаки росіян. У соцмережах повідомляли про різкі звуки, ймовірно, вибухи: так детонують елементи з ефектом відкладеної дії. Проте відеозаписи з місця подій, поширені очевидцями, демонстрували нетипову для касетників потужність і характер вибухів - що й породило версію про вторинну детонацію складу боєприпасів. Саме ця невідповідність між офіційною позицією та візуальними свідченнями й спонукала Зеленського доручити СБУ підготувати доповідь.
Начальник Київської ОВА Микола Калашник підтвердив збереження загрози повторної детонації біля місця ураження - територію оточувала поліція, а мешканців закликали не наближатися до зони робіт. Індекс якості повітря у Вишневому після атаки становив 193 - шкідливий рівень забруднення. Людей просили не лише не виходити на вулицю, але й не знімати нічого і не поширювати знімки в мережі.
Братчук наголосив: якщо розслідування підтвердить, що поруч із житловими будинками справді зберігалися вибухові речовини, то службові розслідування мають назвати конкретних відповідальних. За його словами, питання відповідальності у таких ситуаціях у військовій справі врегульоване - і від нього нікуди не подітися.
Що відомо про удар та його масштаб
Глава МВС Ігор Клименко повідомив, що через загрозу повторної детонації розпочали евакуацію у Вишневому - тимчасово вивезли понад 500 людей, а рятувальники обстежували пошкоджені будинки, щоб не пропустити жодного постраждалого. У ніч на 6 липня Росія здійснила масовану ракетно-дронову атаку - окупанти запустили 68 ракет і 351 безпілотник різних типів. Зафіксовано влучання 29 балістичних ракет та 18 ударних дронів на 34 локаціях.
Кількома днями раніше, у ніч на 2 липня, Росія вже масовано атакувала Київ дронами та крилатими ракетами - після удару зафіксували значні руйнування, а постраждали понад 30 локацій у різних районах міста, станом на ранок загинули 13 людей, ще 56 отримали поранення. Два масованих удари за п'ять днів по столиці та передмістях оголили системні проблеми - як із засобами ППО, так і, можливо, із зберіганням боєприпасів у щільній міській забудові.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
