08:53

Засновник Inzhur Журжій вчасно не повернув 500 тисяч доларів - справа дійшла до суду у Києві

Верховний Суд зобов'язав повернути кредитору понад 2,7 млн грн процентів за позикою. Річ у тім, що колишній нардеп Андрій Журжій повернув кругленьку суму через 5 місяців після зазначеного строку, але не хотів якось компенсувати затримку

Дмитро Петренко Журналіст

Суд, гроші, документи, Журжій, Inzhur — Суд стягнув з Журжія мільйони процентів за позикою

Верховний Суд остаточно підтвердив рішення про стягнення з засновника інвестиційної компанії Inzhur, колишнього народного депутата України Андрія Журжія понад 2,7 мільйона гривень процентів за договором позики. Компанія Журжія відома масштабними угодами на ринку нерухомості - зокрема Inzhur придбає ТРЦ за 36 мільйонів доларів, тоді як сам засновник фонду виявився боржником у приватній справі, що тривала понад два роки.

Згідно з матеріалами справи, оприлюдненими у Єдиному державному реєстрі судових рішень, 18 серпня 2022 року сторони уклали договір позики. За умовами документа Андрій Журжій отримав від позикодавця 20 мільйонів 375 тисяч гривень, що на момент підписання дорівнювало 500 000 доларів США за курсом АТ "Таскомбанк". Повернути кошти боржник мав до 28 лютого 2023 року.

Позикодавець стверджував, що у визначений договором термін кошти повернуто не було. Спочатку він направив боржнику вимогу від 1 березня 2023 року, а після відмови - претензію від 31 березня 2023 року. Фактично суму позики боржник повернув лише 20 липня 2023 року, проте без сплати будь-яких процентів за користування коштами.

Позивач наполягав, що договір не містив умови про його безпроцентність, а тому вимагав нарахувати проценти за період з 19 серпня 2022 року до 28 лютого 2023 року - за ставкою Національного банку України 25% річних. Сума вимоги склала 2 707 363,01 гривні.

Як суди тричі переглядали справу

Солом'янський районний суд Києва 28 листопада 2024 року відмовив у позові, пославшись на норму Цивільного кодексу, яка звільняє боржників від сплати процентів у період дії воєнного стану. Тим же рішенням суд додатково стягнув із позивача на користь відповідача 40 000 гривень судових витрат на адвоката.

Проте Київський апеляційний суд 13 травня 2025 року скасував це рішення і задовольнив позов повністю. Апеляційна інстанція вказала, що норма про звільнення від відповідальності за прострочення стосується неустойки та пені, а не процентів за правомірне користування позикою, які регулюються окремою статтею Цивільного кодексу. Суд стягнув з боржника на користь позикодавця 2 707 363,01 гривні процентів, а також судовий збір - загалом 37 850 гривень.

Представник боржника - адвокат Наконечний Віталій Леонідович - оскаржив постанову апеляційного суду в касаційному порядку, наполягаючи, що позика фактично надавалася в доларах США, а тому норми про нарахування процентів у гривні застосовувати не можна. Захист навіть просив передати справу на розгляд об'єднаної палати Верховного Суду для перегляду попередньої практики.

"Сторони передбачили валюту зобов'язання саме у гривнях, а не доларах США, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина перша статті 1048 ЦК України щодо сплати позичальником процентів від суми позики", - йдеться у постанові Верховного Суду.

Колегія суддів Касаційного цивільного суду відхилила усі доводи захисту й відмовила у передачі справи на розгляд об'єднаної палати. Верховний Суд визнав, що умови договору не містили прямої вказівки на його безоплатність, а тому позикодавець мав право на отримання процентів. Постанова Київського апеляційного суду залишена без змін і набрала законної сили одразу після ухвалення.

Чому позиція боржника не спрацювала

Ключовим аргументом стало те, що, попри прив'язку суми до курсу долара, договір прямо визначав видачу і повернення коштів саме у гривні готівкою. Це відрізняло справу від прецедентів, на які посилався захист боржника, де валютою кредитування дійсно були долари США, а не гривня з доларовим еквівалентом.

Суд також нагадав про презумпцію відплатності договору позики: якщо в тексті прямо не зазначено, що позика безпроцентна, кредитор має право вимагати проценти на рівні облікової ставки НБУ. Це правило діє незалежно від того, чи прописані проценти в самому договорі детально.

Раніше Інформатор писав, що 38 тисяч українців купили торгівельний центр у Вінниці через фонд Inzhur REIT - угода на 1,513 мільярда гривень стала однією з найбільших на ринку нерухомості за час повномасштабного вторгнення. Також ми писали про боротьбу навколо будівлі Житнього ринку в Києві, де серед потенційних покупців фігурував і інвестиційний фонд Андрія Журжія, який виявляв інтерес до приватизаційного аукціону об'єкта. Однак наразі Житній ринок у Києві так і не продано.

Зараз читають на Інформаторі

09:49

ЄС виділить Україні ще 3,3 мільярда євро на ракети та дрони – фон дер Ляєн