Загальна площа замінованої території в Україні більша за Англію — The Guardian навело розрахунки
Чверть території України залишається небезпечною через міни
Україна входить до числа найбільш замінованих країн світу. Площа територій, забруднених мінами та іншими вибуховими пристроями, перевищує площу Англії. Про це повідомляє The Guardian.
За даними видання, міни спрацьовують від натискання, смикання розтяжки або навіть випадкового дотику, бувають різних розмірів та форм. Деякі з них схожі на ті, що радянські війська застосовували в Афганістані, і продовжують калічити дітей, які випадково їх знаходять.
Видання написало, "приблизно чверть території України – площа більша за Англію – закидана мінами". Фонд HALO на початку 2025 року повідомив, що загалом 138 503 км² України постраждали від бойових дій та мінування. Площа Англії ж - 130 279 км².
Згідно з Державною службою з надзвичайних ситуацій України, від початку повномасштабного вторгнення мінно-вибухові інциденти забрали життя 359 людей та поранили близько 1000, серед постраждалих – щонайменше 18 дітей.
Експерт ООН Пол Хеслоп заявив, що по всій країні розкидано понад мільйон мін, включно з великими протитанковими мінами вагою 5–10 кг, які спрацьовують під транспортними засобами. Додаткову загрозу становлять нерозірвані снаряди, ракети, гранати та міномети, особливо у зоні активних бойових дій.
Через постійні загрози Україна вирішила вийти з Оттавської конвенції, що обмежує використання наземних мін, аргументуючи це необхідністю забезпечити обороноздатність на кордоні з Росією.
Як відбувається розмінування України
Військові, ДСНС та цивільні сапери поступово очищають ділянки, проте повне розмінування може тривати десятиліттями. Вартість цього процесу оцінюють від 7 млрд до сотень мільярдів доларів. Інформатор поспілкувався з головою правління Асоціації саперів України Тимуром Пістрюгою про ціни на розмінування та джерела фінансування.
Гуманітарне розмінування, тобто очищення масивів територій поза межами активних бойових дій, проводиться цивільними саперами, серед яких часто є колишні військові або ексфахівці ДСНС. Роботи виконують міжнародні організації, українські громадські об’єднання та приватні компанії. Замовити розмінування може будь-хто уповноважений, наприклад агрофірми, які укладають контракти із сертифікованими операторами та отримують дозвіл Центру протимінної діяльності. Несертифіковані компанії за законом не можуть проводити роботи або передавати землю користувачу.
Держава компенсує аграріям до 100% витрат на розмінування сільськогосподарських земель, якщо вони розташовані на деокупованих територіях із підтвердженою або ймовірною забрудненістю вибухонебезпечними предметами. Центр гуманітарного розмінування обирає підрядника на тендері та оплачує його послуги, а фермери отримують безпечну для використання землю.
За словами Тимура Пістрюги, гуманітарне розмінування залишається дорогим і складним процесом. Основними замовниками залишаються міжнародні донори: ЄС, США, Канада, Норвегія, Великобританія, приватні фонди та корпорації.
Процес контролю якості проводиться спеціально уповноваженою інспекцією. Оператори здають території на перевірку, де фахівці використовують металодетектори, оцінюють повноту очищення та виявляють можливі порушення. Лише після успішної перевірки видається сертифікат і земля передається замовнику. Розмінування проводять не тільки на полях, а й у лісах, будівлях та об’єктах критичної інфраструктури.
Важливим прикладом є співпраця з ООН, коли українські сапери обстежували частково зруйновані будівлі, де потенційно могли залишатися невибухлі боєприпаси.
Одночасно Міністерство оборони розпочало створення полігону для тестування новітніх технологій розмінування з використанням штучного інтелекту. Сучасні підходи включають аналіз супутникових та аерофотознімків, нейромережі для розпізнавання мінних полів та інтеграцію ШІ для планування й підвищення безпеки процесів. Фахівці сподіваються, що штучний інтелект допоможе підвищити безпеку розмінування в Україні.
Стежте за нами у Viber
