Заблоковане українське зерно. Хто купує крадене і як вирішити це питання?
Як українське зерно вплине на світові ціни на хліб
Румунія, Угорщина, Турція та інші країни пропонують свою допомогу Україні у питанні розблокування нашого зерна. Спочатку Туреччина взялася бути посередником та вирішити назріваючу продовольчому кризу. Потім лідери Німеччини, Франції, Італії та Румунії відвідали Київ: на словах підтримали нашу державу у прагненні перемогти, а також намагалися знайти дипломатичний шлях розблокування українського зерна. Тепер Угорщина готова надати свої послуги у цьому питанні.
Інформатор з'ясував, наскільки подорожчало зерно в світі та скільки пшениці потрібно Україні
Скільки зерна потрібно Україні
Понад 75% зовнішнього українського товарообігу здійснювалося морськими шляхами. Та через російську військову присутність у південному регіоні шість морських портів — Південний, Миколаїв, Ольвія, Одеса, Чорноморськ та Білгород-Дністровський — не можуть приймати й відправляти вантажі. Порти Маріуполя, Бердянська, Скадовська, Херсона взагалі зачинені у зв’язку з їхнім тимчасовим захопленням.
Як вже писав Інформатор, блокування морських шляхів загрожує економічним колапсом сільського господарства України, яка годує 400 млн людей по всьому світу. Неможливість вивезти пшеницю, ячмінь, соняшникову олію на наші традиційні ринки може обернутися світовою продовольчою кризою, а простіше кажучи — голодом для інших країн.
Експерти говорять, що за минулий рік Україна зібрала 72 млн тонн зерна. Для того, щоб нагодувати українців, необхідно лише 18 мільйонів. Відповідно, для експортного потенціалу залишається близько 53-54 мільйонів тонн.
«Щодо олії, то із вироблених 6,5 млн тонн, для внутрішнього ринку достатньо 450 тисяч тонн. За кордон вивозили 92 % від тієї, що виготовили. Тому нам купатися у ній можна»,— говорить виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Але реальні продовольчі проблеми виникли у залежних від експорту українського зерна країнах.
«Наші традиційні ринки —це північ Африки, Близький Схід, Ізраїль, Північна Азія і Китай. Наприклад, в Єгипті 35% внутрішнього ринку споживання зерна - українське. А тепер уявіть, що на ці ринки нічого не поїде. У світі немає вільних обсягів продовольства. Тобто, якщо на цей ринок зерно завозитися не буде, воно ні звідки не візьметься. Це призведе до різкого зростання цін в усьому світі»,— говорить виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Експортний потенціал світу, а це 480 млн тонн зерна, уже розподілений між країнами, тому вийти на зовнішній ринок і десь купити 25- 30 чи 40 млн тонн — не вийде, бо його немає. Ба більше, в деяких країнах зерно уже зросло в ціні на 50-70%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. А на локальних ринках на кшталт Ірану— на 300%, що спровокувало в країні голодні бунти. Такого не було за всю історію спостережень. Тому через великий попит і дуже маленьку пропозицію вартість хліба може бути «дорожче золота».
«Усі обхідні шляхи через Європу, Польщу, Румунію вимагають перезавантаження на зерновози, а це — зайві витрати. Тож будь-який додатковий логістичний маршрут серйозно здорожчить і без того недешеве зерно на ринках»,— Олег Пендзин.
Експорт агропродукції зріс уп’ятеро
Та «Укрзалізницею» через західний кордон перевозиться украй мізерна частина сільськогосподарської продукції. Навіть при ефективній взаємодії внутрішньої та зовнішньої логістики обсяги експортування зерна потягами можна наростити лише до 2,5 млн тонн за місяць. А це 50% від загального довоєнного експортного обсягу: до війни через порти українські компанії переправляли від 5 до 7 млн тонн зернових.
Окрім цього, виникла ще одна проблема через різницю в залізничних стандартах: в Україні та країнах Балтії колія ширша, ніж у Польщі. Тому залізниці країн уже працюють і технічні рішення буде знайдено.
Доставити зерно на традиційні ринки — вкрай необхідно, адже, якщо його не вивезти, то зібраний цього року врожай, не буде де зберігати. В Україні немає такої кількості елеваторів та сховищ, щоб накопичувати два річних запаси. У такому разі наслідки очікуються гіршими, ніж зростання цін на продовольство та пальне.
А тим часом росія продовжує спустошувати українські зерносховища на тимчасово окупованих територіях, розкрадаючи сотні тисяч тонн зерна. Сполучені Штати Америки попередили африканські країни, а також Пакистан, Бангладеш, Шрі-Ланку та Туреччину не купувати в росії крадене українське зерно.
Та подібні заклики навряд чи зупинять африканські країни через гостру потребу в їжі.
Як запобігти збуту награбованої рашистами української продукції на законодавчому рівні?
Економічний експерт Ігор Гарбарук говорить, що багато країн відмовляються купувати українське зерно, оскільки бояться санкцій.
«Однак є такі, які не гребують нічим і навіть не цікавляться документами про походження цього зерна та спокійно його використовують», — зазначає експерт.
Олег Пендзин наголошує, що немає такого світового чи європейського міжнародного законодавства, що забороняв би купувати крадене. У дійсності кожна країна має свої норми етики і моралі, є поняття іміджу компанії, іміджу держави.
«Ті країни, які купують крадене, втрачають його (імідж) і як наслідок— з ними ніхто не хоче співпрацювати. Бренд коштує дорого. Незважаючи на складні умови, Єгипет відмовився купувати в росіі зерно, вивезене з України, і воно поїхало в Сирію. При чому поїхало, як заявив посол України в Туреччині, за допомогою турецьких компаній. Тож дипломат звернувся до турецької влади та Інтерполу, аби розслідувати, хто причетний до поставок зерна, що проходить транзитом через турецькі води»,—зазначив Олег Пендзин.
Та розблокувати українські порти, щоб здійснити експорт продукції й попередити світовий голод, говорить Ігор Барбарук, цілком реально.
«Необхідно ввести судна під егідою ООН до акваторії Чорного та Азовського морів та забезпечити безпечний морський конвой для транспортування українського зерна та агропродукції до третіх країн»,— говорить експерт.
Проте необхідно враховувати як загрози нападу Росії, так і мінну загрозу. Тому потрібен конвой кораблів, які б не тільки захищали суховантаж від нападу, а й спеціальні саперні кораблі, які б розчищали шлях від мін.
Олег Пендзин зазначає, що нещодавно надійшла екзотична пропозиція домовитися з Білоруссю і створити гуманітарний коридор, щоб ним відправляти зерно.
«Однак таким сусідам вірити й довіряти не можна. Я думаю, що єдиний спосіб розблокувати порти Чорного моря — це закінчити війну перемогою України. Тільки так можна вирішити цю проблему», - підсумував експерт.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
